«Людям хочеться сміятися з того, що не має сенсу…»

Молодші діти напам’ять знають італійські імена усіх цих абсурдних «героїв нашого часу». Підхопив новий тренд і бізнес — в Інтернеті є чимало онлайн-магазинів, де продають такі іграшки. Ціна однієї - 370 грн (комплект — 2800).

Звідки взялися ці персонажі? Історія мема Bombardiro Crocodilo почалася, коли користувач опублікував у TikTok гібрид крокодила та літака. Ролик швидко став популярним, мільйони переглядів та сотні тисяч лайків. Секрет успіху був простий — персонаж максимально абсурдний і мав озвучку, яка добре запам’ятовувалася.

Після успіху Bombardiro Crocodilo почали з’являтися персонажі, зроблені за схожим принципом. Наприклад, акула, відома як «Тралалеро Тралала», яка має три ноги, взуті у кросівки. Або ще один персонаж — Tung Tung Sahur — велетенський кийок з очима. Або слон-кактус у сандалях у пустелі.

Стало відомо, що автор уже знаменитих на весь світ Bombombini Guzzini та Bombardiro Crocodilo — уродженець… Полтави. Він розповів, що є такий літак Ту-160, який отримав назву «Білий лебідь». Цей літак був на озброєнні України до 2001 року (він є улюбленим літаком автора мемів). У Полтаві такий літак стоїть як музейний експонат.

Звідки така любов до авіації і як так сталося, що відео залетіло на десятки мільйонів переглядів? Автор мему розповів, що мріє стати льотчиком. Він цікавиться темою радіотехнічних військ.

Цим іграшкам дали загальну назву «Італійський Брейнрот» («brainrot). У перекладі з англійської - «гниття мозку». Користувачі соцмереж говорять, що це безглуздо, абсурдно, але… геніально.

«Людям хочеться сміятися з того, що не має сенсу…» — зазначають користувачі соцмереж.

Я пройшлася по львівських сувенірних крамницях. У них не так багато цих безглуздих іграшок. Знайшла лише акулу у кросівках, Tung Tung Sahur та «балерину-капучину» — її, до речі, шукають найбільше…

Психологиня Ольга Авраменко пояснила для «ВЗ» природу цього нового явища.

— Культура мемів — це своєрідний спосіб швидко встановити контакт з іншими людьми, — каже Ольга Авраменко. — І це не лише зв’язок з сусідськими дітьми чи колегами по офісу, а й зв’язок з усім глобальним світом.

Якщо я візьму цю балерину і буду з нею йти в іншій країні, мені буде легше встановити контакт з тим, хто теж її має, наприклад, на сумці у вигляді брелока. Це спосіб встановити соціальний зв’язок і поріднитися на основі чогось, що всі знають. Люблять чи не люблять — це вже інше питання.

Культура мемів — це своєрідний релакс для мозку, для мозкової активності. На перший погляд ці меми нового покоління з вигаданими іменами можуть здаватися абсурдними… Але вони дають контент у соцмережах, який не потребує великої мозкової діяльності. І коли це легко сприймається, воно буде легко запам’ятовуватися, легко відтворюватися. Як щось причепливе…

Наприклад, у «нульових» роках був тренд в маркетингу та рекламі, коли створювали абсурдні пісеньки (не лише в Україні, а й по всьому світу). Вони дратували людей, але добре запам’ятовувалися. Буквально з першого разу, коли людина це чула. І це чудовий маркетинг.
Звичайно, не всі меми створюються з метою зробити «касу» на іграшках, брелоках чи прикрасах… Але розкручування певного мему може відбуватися з певною бізнес-метою.

Щодо впливу на дитячу психіку чи на дорослих. Навряд чи мають наслідки деградації. Якщо це єдиний контент, який дитина споживає від 0 до 5 років (що дуже сумнівно), тоді, напевно, якісь наслідки будуть.

Разом з цими мемами діти дивляться якийсь інший контент, ходять в садочок, у школу. Є уроки, інформація. Дорослі дають якусь інформацію. Діти цікавляться багатьма речами, тому не думаю, що цей контент несе загрозу чи шкоду.