Через 40 днів після Великодня знову напекла пасок…

Свято Вознесіння Господнього (після нього замість великоднього «Христос Воскрес!» вітаються словами «Слава Богу!») відзначають не тільки молитвами, провідуванням могил рідних, а й обрядовими стравами. Із дослідження Галини Остаповець ми дізналися про одну з них, яку готують здебільшого у центральній частині України — обрядове печиво у формі драбинок. Якщо вірити легендам, такі драбинки допомагають Божому Сину вознестися у небеса… Інша святкова страва на Вознесіння — поминальна паска.

«Їмо паски від Воскресіння до Вознесіння!»

«Великодній хліб» мала на своєму столі у минулий четвер і Галина Євгенівна Коваль, жителька Бережан на Тернопільщині, місцевий стоматолог. Ось що розповіла вона авторові цих рядків:

— На Вознесіння я печу паски уже протягом багатьох років. У нашому місті цей звичай не є поширеним, але, знаю, що у багатьох інших регіонах його дотримуються. Ще замолоду я перейняла цю традицію від своєї, нині покійної, свекрухи Ганни Михайлівни. Пригадую: якось на свято Вознесіння приїхала з чоловіком Іваном до неї, простенької жінки-колгоспниці, у село Верхню Липицю Рогатинського району Івано-Франківської області, а на столі у хаті - паска. Дивуюся з побаченого. А свекруха каже — «Моя мама колись паску пекла на 40-й день після Великодня. І її мама теж пекла. Тож і я печу…» А я у тон своїй свекрусі продовжую: «То і я так робитиму!» І вже багато-багато років печу поминальну паску. Всі домашні і гості із задоволенням її смакують…

— Моя бабуся вийшла заміж у село Малинівку на Рогатинщині, — додає чоловік пані Галини, Іван Зіновійович. — Там народилася моя мама. Згодом ми побудувалися у Верхній Липиці, але разом зі мною часто навідувалися у Малинівку. Вся тамтешня округа на свято Вознесіння пекла паски. Бувало, маленьким прибіжу до бабусі, а вона бере і крає шматок паски, пригощає мене і моїх друзів. Піду я до хлопців у гості - то їхні батьки мене пригощають спеченою на Вознесіння паскою. Пам’ятаю це, як сьогодні. На жаль, молоді мої земляки пасок у Вознесіння тепер вже не печуть. А от моя дружина це робить…

Пані Галина розповіла, що один зі священників-блогерів на Тернопільщині роздратовано зреагував у соцмережах на запитання про поминальну паску на свято Вознесіння.

— «О, ще на Різдво паску печіть, на Петра і Павла печіть!» — з іронією відповів він, розмахуючи руками", — каже наша співрозмовниця. — А я тоді, дай, думаю, через Google пошукаю, чи має рацію той священник, чи існує ще десь така традиція. Існує! Взяла і написала про це отцеві Олексію. А також розповіла йому про традицію своєї свекрухи, яка тепер стала і моєю…

У соцмережах дуже позитивно зреагували на старовинний звичай випікання пасок на Вознесіння Господнє, якого дотримується пані Галина.

• «Пахнуть через екран. Молодець!» — написала Олена Тульчак.
• «Чудова традиція! Я памʼятаю про ці паски…» — додала Лариса Таран.
• Надія Кіржецька стверджувала: «Ви не тільки чудовий лікар, а ще й пекар».
• Інша шанувальниця народних традицій, Людмила Сидорчук (Іванюк), розповіла: «Я також печу паски на Вознесіння ще раз. І взагалі ми їмо паски від Воскресіння до Вознесіння. Цього року пекла їх чотири рази. Бо пригощала іноземних друзів».

Багато підписників сторінки Галини Коваль у Facebook запитували, чи можна навідатися у гості, щоб посмакувати її післявеликодньою паскою…