Українські захисники малювали на піску свою мрію…

Вже увійшло у традицію проводити у Державному некомерційному підприємстві «Центр комплексної реабілітації «Галичина», що у Львові, заходи з відновлення психологічної і душевної рівноваги українських захисників. Саме тут для хлопців, які отримали поранення на фронті, окрім медичної допомоги, проводять різноманітні майстер-класи, запрошують артистів, щоб воїни послухали гарну пісню, організовують і возять їх на вистави у театри, екскурсії у музеї… А 20 лютого керівниця Громадської організації «Всесвіт з Україною» Світлана Мерзлова створила у реабілітаційному центрі справжній культурний «вибух» — організувала і малювання піском на світлових столах, і запросила дітей заспівати, і альпініста Ігоря Яськевича, який піднявся на Еверест і повернувся звідти переможцем…

20 лютого — День Героїв Небесної Сотні, тож захід розпочали з хвилини мовчання. Поки Ігор Яськевич розповідав про підготовку до штурму гори, як, нарешті, здійснилася його найзаповітніша мрія і гора Еверест його «пустила», спілкуюся зі шпитальним капеланом реабілітаційного центру «Галичина», волонтером Романом Шуляком.

— Ми з хлопцями проводимо бесіди, вивчаємо Біблію, — розповів журналістці «ВЗ» капелан Роман. — Роблю це ненав’язливо, і бачу, як все більше хлопців долучаються до нас. Але вони постійно хочуть щось робити і бути корисними. От ми і вирішили навчитися виготовляти окопні свічки. Сподіваюся ще сьогодні провести майстер-клас.

Забігаючи наперед скажу, що на майстер-клас з виготовлення окопних свічок часу забракло. Бо Ігор Яськевич настільки зацікавив публіку розповіддю про сходження, що альпініст не встигав відповідати на запитання хлопців.

«ВЗ» не раз писав про волонтерів культурно-просвітницького центру «Калина» і музичний гурт «Львів'яни», які, попри страх і ризик, долаючи сотні і тисячі кілометрів, везуть українським захисникам на фронт не лише смаколики, а українську пісню і чудову поезію. Лише день перед тим бачила у соцмережах пост Надії Шалай про виступ «десь там», майже у гарячій точці… І от відчиняються двері реабілітаційного центру, і Надійка разом з солістом, музикантом, водієм і спеціалістом в усіх галузях Володимиром Бойком «тягнуть» у зал апаратуру.

— Та ми тільки о 13-й сьогодні повернулися, — каже Надія Шалай. — Ще були у дорозі, як нам зателефонувала Світлана Мерзлова із запитанням — ви де? Попросила виступити сьогодні перед хлопцями. Хіба їй відмовиш? Горнятко кави, а ще велика відповідальність і вдячність перед нашими захисниками миттєво зняли ту неймовірну втому, і ми з Володею вже тут.

Але артисти-волонтери не лише самі приїхали — ще й привезли Дитячий аматорський вокально-хореографічний ансамбль «Калина» Народного дому села Рясне-Руське, який керують Ірина Бойко та Олена Соколовська. Маленькі артисти так запалили слухачів, що довго ще не стихали вигуки «Браво!». «То — наші діти і наше майбутнє. Їх добре виховують», — сказав військовий Юрій.

А потім відбулася магія. Хлопці перемістилися за світлові столи і почали малювати піском свою мрію. Бо саме так називалася акція -«Намалюй на піску свою мрію». Дві добрі феї - Інна Сандрак та Оксана Троян показували нашим захисникам, як це все «просто робити». «От ви просто ось так насипайте пісочку, легким рухом його розкидайте на скло, і малюйте», — пояснювала пані Інна.

Звісно, Інна Сандрак та Оксана Троян учасникам допомагали, але виходили такі картини чудові - майже, як у професійних художників.

— Ви подивіться, як вони це роблять, — не приховувала свого захоплення ведуча заходу Оксана Яцків. — Я би так не змогла. А ви?

Я би багато чого не змогла зробити з того, що робили і роблять ці відважні хлопці. Вони пройшли пекло війни, і зараз проходять реабілітацію у Центрі «Галичина» з подальшим протезуванням. Вже відтепер думають над тим, яку користь і допомогу принесуть у майбутньому своїй рідній землі. А ще моляться і вірять у нашу Перемогу…