Не можуть жити одне без одного…

Британка Ешлі у своєму за­міському господарстві тримає у вольєрі чотирьох коней. Один з них, Мотлі, коли йому стає сумно, підходить до загорожі, а в цей час з другого її боку під­ходить собака Вінні. Песик при­туляє свою голову до голови коня, примружує очі, і обидва довго так стоять непорушно. Насолоджуються цим єднан­ням. Через дотик передають один одному добру енергію.

Ешлі каже: «Багато людей сказали, що відео цих двох зробили їх щасливими. Для мене так багато значить, що мої тварини можуть скрасити день інших людей так само, як роблять це для мене».

Багато хто запитує, чому цих друзів розділяє загорода. Британка пояснила, що зроби­ла це з міркувань безпеки: пе­сик Вінні важить 30 фунтів, а Мотлі - майже у 40 разів біль­ше, 1100 фунтів. За словами Ешлі, її коні часто лякаються, раптово зриваються з місця, і це може створити небезпеку для собаки.

Мабуть, Ешлі недооцінює Вінні. Якщо він знайшов спіль­ну мову з одним конем, то може порозумітися і з трьома іншими.