У селі Ладижинці є свій Хатіко

Ви, звичайно ж, пам‘ятаєте, хто такий Хатіко. Мова про вірного собаку, якого майже сто років тому дбайливо доглядав японський професор, а песик у відповідь щоранку проводжав його на залізничну станцію і ввечері зустрічав з роботи. Одного разу професор не повернувся — у місті його підкосив інфаркт, внаслідок чого науковець помер. Попри це, Хатіко упродовж дев‘яти років щодня приходив на станцію зустрічати свого друга, терпляче чекав його появи. Більше нікого не визнавав. Помер Хатіко на тій же залізничній станції, так і не дочекавшись господаря…

І ось маємо історію про «українського Хатіко». Її розпо­вів київський тележурналіст Руслан Сенічкін. На автоза­правці біля села Ладижинки (неподалік Умані) ще донедав­на працював 24-річний Олексій Савранський. На роботу з ним постійно ходив його вірний пес, звичайна мила дворняга, нерозлийвода з господарем…

У 2022-му Олексій пішов на фронт. А у квітні 2023-го, ви­конуючи бойове завдання, за­гинув на Донеччині. Його со­бака продовжує ходити на автозаправку і весь час ви­глядає Олексія. Друзі-фрон­товики підгодовують песика, але ні з ким він не хоче дру­жити так, як зі своїм господа­рем. Песик доглянутий, має де зігрітися. Але у нього за­вжди сумні-пресумні очі, бо не може зрозуміти, куди поді­вся його друг…

У соцмережах є багато охо­чих «всиновити» собачку. Але товариші Олексія відмовляють їм — навряд чи цей песик пого­диться жити з кимось іншим. Схоже, друга він вибрав од­ного. І на все своє життя. Як і японський Хатіко.