«Майже кожна вистава збирала аншлаги»

Коли 35 років тому (за 2 роки до проголошення Незалежності України!) світлої пам’яті Ярослав Федоришин започаткував театральний фестиваль, ніхто й гадки не мав, що цей фестиваль стане довгожителем і одним з найпопулярніших театральних фестів в Україні. Навіть два карантинні роки і майже три роки великої війни не зупинили ходу «Золотого Лева».

Початки фестивалю «Золотий Лев» сягають 1989 року, коли у місті Львові було проведено Всеукраїнський огляд недержавних театрів-студій, які на той час виникали в Україні на хвилі так званих перебудовчих процесів у Радянській театральній культурі як нові форми театральних труп, шкіл, концепцій тощо. Свою назву фестиваль отримав у 1992 році вже як повноцінний фестиваль України.

Фестиваль «Золотий Лев» у 2024 році пройшов під гаслом «Театр — мовою ідентичності».

Цьогоріч після всіх вистав оголошували про збір коштів на РЕБи для воїнів 35-ї бригади морської піхоти, 122-ї бригади і нашої рідної 80-ки. Майже кожна з представлених вистав (а їх було понад 20) збирала своїх глядачів і мала аншлаги. Львів'яни і гості міста мали змогу відвідати вистави театральних колективів з Києва, Херсона, Мукачева, Дніпра, Кропивницького, Черкас, Луганська, Сум. Звісно, львівські театри теж грали свої вистави в межах програми «Золотого Лева».

Також у межах фестивалю відбулися сценічні читання п'єс «Коли повертається дощ» — авторка Неда Неждана та «Смак сонця» — автор Олександр Вітер за їх участі.

Вперше цього року до подій фестивалю долучився Дім Франка. В співпраці з Домом Франка відбувся дискурс «Для домашнього огнища». Іван Франко: на перехресті думок". Обговорення було на основі вистави Київського національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки. Учасниками були викладачі Львівського національного університету ім. Івана Франка, франкознавці, режисерка вистави Ольга Гаврилюк та актори театру.

Для студентів театральних вишів та молодих акторів відбувалися творчі майстерні.

Про підсумки 35 Міжнародного театрального фестивалю «Золотий Лев» розповіла організаторка фесту Ксенія Федоришин:

«Підсумовуючи цьогорічний фестиваль, можу сказати, що він пройшов успішно. Дуже приємно, що були повні зали глядачів, — це найважливіше. Це означає, що фестиваль живе, що він потрібен людям і допомагає їм емоційно відновитися. Також можемо підсумувати, що театр в Україні живе, він є різним, він є цікавим, кожен глядач може обрати свою виставу. Цього року були також сценічні костюмовані читання, яких раніше не проводили, і обговорення з драматургами. Вони пройшли дуже вдало і, думаю, в майбутньому і далі будемо такі речі впроваджувати, тому що вони викликали інтерес, люди обговорювали, ставили запитання. Це було новинкою нашого фестивалю. Радує і те, що театри, якби не було важко, їдуть до нас, і їдуть здалека — з Херсона, з Дніпра, з Сум — тобто, з міст, розташованих близько до лінії фронту. В них значно більше повітряних умов і складніші умови праці, тому було дуже приємно надати їм майданчики у Львові. Шукатимемо ресурсів, щоб фестиваль жив далі».

Цього року фестиваль «Золотий Лев» відбувався за підтримки Українського культурного фонду.