Салат виростає на стелажах
У Вінниці понад три роки працює вертикальна ферма з вирощування салату. Її створило молоде подружжя Марія та Микола Кислейки. Це невелике приміщення, в якому розташовані стелажі завдовжки 6 м і з чотирма ярусами. Тут будь-якої пори року вдається отримувати зелень (використовуючи інноваційні технології)
Як виникла така ідея? Молоді люди після школи навчалися в Академії Леона Козьмінського (Варшава). Живучи у великому місті, завжди купували зелень. Марія вирішила стати вегетаріанкою, тому в раціоні було багато салату з кореневою системою, який довго зберігався. Тоді ентузіасти задумалися: а чому б у рідній Вінниці не плекати згадану зелень?
Тож замість вступу на магістратуру повернулися з Польщі і розпочали свою справу. Знайшли підрядників, які за пів року виконали будівельні роботи, змонтували обладнання.
Одна з головних особливостей цієї сіті-ферми — вирощування методом гідропоніки: не у ґрунті, а в пористому субстраті, через який постійно циркулює вода. У рослин контрольована температура, вологість повітря, а також рівень вуглекислого газу, що подається з балонів. А за рахунок закритого середовища насадження не потрібно обробляти від шкідників.
Чергова перевага — вертикальна ферма займає значно менше площі, ніж за традиційного вирощування, економить ресурси і дає врожай протягом усього року (адже не залежить від погодних умов).
Про унікальність теплиці свідчать ще такі факти: щоб виростити згаданий обсяг продукції на ділянці, необхідно 200−240 кв. м, а в теплиці вистачає 60 кв. м. Водночас використовується на 90% менше води та мінеральних добрив (їх змішують і подають до паростків).
Інший важливий момент — Кислейки обходяться без пестицидів. Відтак продукція екологічно чиста.
Першого року молодим людям бракувало знань, адже не мають спеціальної освіти. Тож вчилися на власних помилках. Траплялося, що паростки хворіли, обладнання псувалося. «Але на сьогодні ми вже добре все розуміємося і можемо створювати такі ферми самостійно», — розповідає Микола.
Неабияким викликом став початок повномасштабної війни. Тоді виробництво зупинили. Знадобилося шість тижнів, щоб перезапуститися. Саме стільки займає весь цикл: від садіння до першого врожаю. Тепер працюють стабільно.
Нині герої нашої розповіді вирощують п’ять сортів листкового салату — Дуболистий, Ромен, Саланова (яким займаються тільки вони) та Батавія. А на спеціально встановленому експериментальному стелажі пробують плекати духмяні трави, китайську капусту різноманітних сортів та кілька інших культур, які поки що не зустрічаються на українському ринку.
У Марії та Миколи ще багато планів. Переконані, що й їх поступово удасться втілити в життя.
