«Гусаків — єдине село, де є вітражний іконостас»
Його автором є львівський митець Ігор Іванів
«ВЗ» нещодавно писав про «Яблуневу ялинку», унікальне дійство, що відбувається на Водохреще у Гусакові на Мостищині. Однак не лише цим славиться це село. Є тут невеличкий храм святих Апостолів Петра і Павла, що належить греко-католицькій громаді. Церкву було освячено 12 липня 2009 року.
За словами пароха церкви святих Апостолів Петра і Павла отця Івана Савчука, ще 2007 року владика Ян Вороновський освятив наріжний камінь, на місці якого через два роки вірні молилися на першій Службі Божій у новозбудованому храмі.
Головною «родзинкою» гусаківської церкви є її вітражний іконостас. Зізнаюся, нічого подібного раніше я не бачила. На жаль, отець Іван не міг розповісти, хто автор вітражів цього унікального іконостасу. Тож на допомогу прийшла художниця Наталя Дзядик, яка у складі нашої групи приїхала на «Яблуневу ялинку».
«Я знаю, — сказала пані Наталя. — Автор цих вітражів — львів'янин Ігор Іванів. В Україні Ігор був першим, хто зробив такий іконостас. Тодішній парох церкви встановив його на свій страх і ризик. Річ у тім, що іконостас має бути закритим, а у цьому храмі він — ажурний. До речі, після відкриття іконостасу пароха, який погодився на встановлення такої краси, нагородили грамотою — за креативність».
А вже за кілька днів ми розмовляли з майстром вітражів Ігорем Іванівим.
— Гусаків — єдине село, де є вітражний іконостас, — каже пан Ігор. — Свого часу я працював у Польщі реставратором, створював вітражі. Тоді зі мною такими роботами займався Богдан Осідач, дружина якого з Гусакова. Коли повернулися з Польщі, Богдан якось зателефонував з проханням зробити вітраж у новозбудованій церкві. Бо церква була, а іконостасу у ній не було. Я все розмалював, а Богдан його складав сам, бо він також майстер вітражів.
Але на добру справу ще треба було отримати згоду. За словами пана Ігоря, спочатку треба було отримати дозвіл священника. Панотець підтримав ідею. А далі «слово» мало бути від єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Такого дозволу у єпархії не дали…
Це був 2012 рік. Тодішній священник на свій страх і ризик погодився на встановлення цього іконостасу. Металеву частину зробили у Мостиськах. Коли настав час освячувати іконостас, ми всі переживали… Приїхали отці зі Стрия, Дрогобича, Самбора, а також сам єпископ. Усім сподобалася наша робота. А єпископ навіть вручив грамоту місцевому пароху за креативність.
Уже згодом Ігор Іванів з дружиною Ольгою зробили у цьому храмі вітражі на бічні вікна — «Свята родина» і «Благовіщення».
