«Якщо воно російське — нехай знімають!»

Військова агресія росії прискорила очищення України від всього, що пов’язано із країною-терористкою. З полиць зникають книги з комуністично-імперською пропагандою, «радянізованим» вулицям дають імена українських героїв, із площ зносять монументи, які спотворювали історію і возвеличували комуністичний режим, радянську владу. Черга декомунізувати свою територію прийшла і до села Брюховичів, що за десяток кілометрів від містечка Перемишлян на Львівщині. Тут запланували демонтувати пам’ятник радянським воїнам. Але на заваді цьому стали… лелеки, які на цій композиції спорудили гніздо. Ось-ось у ньому з’явиться малеча…

У селі вирішили зачекати до осені, коли бузьки-батьки зі своїм виводком відлетять у те­плі краї. Тоді їхнє гніздо пере­несуть в інше місце, а вже по­тім заберуть пам’ятник. Його головну частину — фігуру жінки із простягнутими руками — ви­лито із бетону, який у багатьох місцях вже потріскав. Над цією конструкцією зі сплаву алюмі­нію виготовлено пару птахів, які летять. Важко сказати, кого мав на увазі автор пам’ятника: лебедів, лелек чи гусей. У вся­кому разі, на цій зручній компо­зиції креативні бузьки споруди­ли собі оселю…

Як відбуватиметься процеду­ра знесення спорудженого у ра­дянські часи пам’ятника, у Брю­ховичах достеменно не знають — селяни зайняті польовими ро­ботами, тож поки їм не до цього. Своїми міркуваннями з корес­пондентом «Високого Замку» поділилася завідувачка клубу — 52-річна Марія Чолій:

— Коли ставили цей пам’ятник, я була ще маленькою, тож подробиць не пам’ятаю. На ньому вписано прізвище брата мого тата, який загинув у селі під час війни. Як це сталося — не знаю, не маю кого запита­ти, бо всі очевидці повмирали… Там є прізвища багатьох лю­дей — в основному не місцевих. Можливо, вони жили на терито­рії нашого району… Пам’ятник стоїть на прилеглій до клубу те­риторії, тож я доглядала за ним: підкошувала траву, підмащува­ла.

Як ставлюся до знесення цього пам’ятника? Якщо воно російське — нехай знімають! Навіщо нам того? Дивіться, що через ту росію у нас робить­ся! Через неї на фронті, під час оборони Донецького аеропор­ту, загинув наш односелець Ан­дрій Костирко з 80-ї бригади…

Коментар для «ВЗ»

Михайло ХМІЛЬ, народний депутат у Вер­ховній Раді 7−8 скликань, уродженець с. Брюхо­вичів колишнього Пере­мишлянського району на Львівщині

Історії появи того пам’ятника я не знаю. Але вважаю, що всі символи ра­дянської доби мали бути знесені давно. Причина, че­рез яку зволікають зі зне­сенням пам’ятника у Брю­ховичах, надумана. Його можна було знести, напри­клад, торік восени, як тільки ці птахи відлетіли — не треба було чекати весни, коли ле­леки повернуться.