На лузі пастимуться… буйволи

Спеціально для цього 49-річний чоловік при­дбав у селі Переходи, що за 6 км від Чорткова, ма­леньку занедбану глиняну хату.

Наразі має двох незвичних для Надзбруччя красенів — чорного азійського водяного та угорського сірого буйволів. Обидва — цінних вартісних по­рід.

На Тернопільщині - це пер­ший і наразі єдиний господар, який узявся за таку незвичну справу. Та й загалом в Україні згаданих чотириногих особин не надто багато.

Упродовж життя герой нашої розпо­віді працював кухарем, зварювальни­ком, обвалювальником м’яса, водієм, оператором котельні. Проте завжди паралельно займався тваринами.

Любов до них зародилася ще в дитинстві. Коли інші діти мріяли про іграшки, він хотів… корови. Хоча не має ветеринарної освіти, але знає про живність більше, ніж деякі дипломовані спеціалісти.

Щоправда, буйволи і для пана Олега були не зовсім знайомими. Тож шукав відповідну інформацію в Інтернеті, лі­тературі. Навіть їздив у Закарпатську та Івано-Франківську області на спеціалі­зовані ферми.

Коли привіз до себе першу таку тва­рину, вона виглядала доволі кволою (дошкуляв авітаміноз). Ґазда виходив свою підопічну.

У буйволів цінується не тільки мар­мурове м’ясо, а й молоко — жирне, густе, солодке. До того ж воно містить значну кількість сухих речовин, завдя­ки чому підходить для виготовлення моцарели. Власне цим ентузіаст хоче зайнятися у майбутньому. А ще планує заснувати туристичну локацію.

До речі, почин Олега Совича під­тримала місцева влада. Оскільки тут надають дотації власникам ВРХ, то ви­рішили внести до списку і власника буйволів. Можливо, кошти допоможуть міцніше стати на ноги.