Передплата 2024 «Добрий господар»

«Зал нам скандував: Glory to Ukraine!»

Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика у рамках гастрольного туру Сполученими Штатами Америки виступив на найвідомішій сцені світу — Карнегі Голі

Фото пресслужби Львівської філармонії
Фото пресслужби Львівської філармонії

За останні 100 літ такого ще не було! Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика виступив на сцені славетного Карнегі Голу. На сцені, на якій 100 років тому — 5 жовтня 1922 року — звучав «Щедрик» Миколи Леонтовича. У рамках двомісячного турне колектив дав концерт на два відділи у провідному залі Америки, повному глядачів. Як вдалося професійним музикантам здійснити мрію та як це відбувалося, журналістці «ВЗ» розповів генеральний директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп.

— Пане Володимире, як вдалося подолати сім кіл пекла, перш ніж оркестр потрапив на цю знамениту сцену?

— Якби не війна, то цих семи кіл пекла не було б. Те, що цей тур здійснений в умовах війни — це просто фантастика. Якщо говорити про весь тур Національної філармонії імені Мирослава Скорика, то він триває майже два місяці, а це 40 концертів у понад 20 штатах. З одного боку, це властива нам робота, бо музиканти багато гастролюють. Цей тур — найдовший за тривалістю. Але це наша культурна промоція, яка говорить про державу, яка зараз перебуває у стані війни, яка оберігає увесь цивілізований світ. А ми маємо таку можливість показувати, якою є наша культура.

— До Сполучених Штатів Америки полетіла частина оркестру чи повний склад?

— Повний склад, а це 70 музикантів. Але лише повним складом можна заграти все, що ми хочемо і що ми можемо показати. Ми почали переговори про ці гастролі майже чотири роки тому. Перші гастролі повинні були відбутися 2021 року, але на заваді стала пандемія. Коли пройшли всі кола зі щепленнями, і пандемія пішла на спад, почали гастролювати Європою, тож розуміли, що 2023-го будемо гастролювати світом. Але повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року перекреслило наші плани і мрії. І додало водночас багато питань. Перше з них — репертуарне. Коли я відкрив у комп’ютері Карнегі Гол, побачив у програмі виступ нашого оркестру, призначений на 15 лютого 2023 року, а у програмі - музика Петра Чайковського. Ще торік у березні було багато полярних думок, що робити з тими іменами, які прив’язані до російської імперії, хоча й народжені на території України. І мова не лише про Чайковського, а й про Стравінського чи Прокоф'єва, який народився поблизу Донецька.

— Та й адреса Національної філармонії донедавна була — вулиця Чайковського…

— Так, тепер наша філармонія має почесне ім'я Мирослава Скорика і вулиця названа також іменем цього славетного композитора. Отже, постало питання: а ми що їдемо у Нью-Йорк грати Чайковського? Написав листа, мовляв, мабуть, доведеться відмовитися від гастролей, бо не можемо їздити Америкою з музикою Чайковського. Для нас це зараз не на часі. Уявіть собі: зал світового значення, де вже є афіші, де продаються квитки… Менеджмент мені відписує: «Ми вас розуміємо. Що пропонуєте на це місце?». Запропонували камерну симфонію № 3 Євгена Станковича. Звісно, у репертуарі і твори Бетховена, Дворжака, а також наших Анатоля Кос-Анатольського і Мирослава Скорика.

— І тоді почалася підготовка і розв’язання проблем з виїздом?

— Так. Це і отримання дозволів на виїзд музикантам чоловічої статі, і отримання віз, де передбачена присутність особи. Тут почалися ті сім кіл, про які ви запитали. Але усе нас вдалося: усім відкрили візи, усе склалося добре. За тиждень увесь оркестр повернеться (Володимир Сивохіп повернувся раніше зі США. — Г.Я.), і можна буде сказати, що це вагома віха в історії оркестру, до якої оркестр йшов 120 років, бо це наш 120-річний ювілейний сезон, і у ньому наскрізною лінією прописано гастролі у США, а вершиною цих гастролей став концерт у Карнегі Голі. Цей зал для кожного артиста — як святе місце. Там варто один раз у житті побувати! Але де б ми не виступали, всюди до нас велика повага — як до людей з України, які приїхали з держави, про яку говорять в усьому світі.

— Яким було ваше враження, коли ви вийшли на цю сцену?

— Насамперед, це велике хвилювання. Починаєш думати — як це велично, я тут, але потім починаєш думати, що цей зал — такий гарний, як і зал Львівської філармонії, але вдесятеро більший, і як ми будемо звучати? Коли оркестр сів, здалося, що музиканти, як мурашки, на цій величезній сцені. Але опанували хвилювання, на щастя, мали велику генеральну репетицію, була можливість повністю все переграти. І це, попри те, що ту симфонію Дворжака виконували 20-й раз, але хотіли себе почути у цій акустиці, щоб знати, наскільки треба віддавати внутрішньої сили, енергії, вібрації і 200-відсоткового професіоналізму, щоб досягти творчого результату. На щастя, цього творчого результату наш оркестр досягнув. Це був повністю заповнений зал з усіма проданими квитками. А як нам плескали стоячи! Це була неймовірна атмосфера.

— Вас підтримували вигуками: «Слава Україні!»?

— Були українці, які на початку концерту вигукували: «Слава Україні!». Але зал нам скандував Glory to Ukraine! (Слава Україні!). Розкажу про ще один цікавий момент. Після того, як ведучий представив оркестр, на сцені несподівано вимкнули світло. Настала гробова тиша, наче у передчутті чогось невідомого. І за кілька секунд увімкнули відеозвернення президента України Володимира Зеленського. Він англійською звернувся до присутніх. Перша його фраза: «А ми починаємо наш кожен день ось у такій темряві». Це був надзвичайно сильний психологічний момент, мовляв, ось ми, українці, на цій сцені, але ось так ми живемо вдома. Але ми боремося за добро і правду в усьому світі, дякуємо вам за допомогу…

— Хто диригував оркестром у Карнегі Голі?

— Наш головний диригент Теодор Кухар.

— В оркестрі багато чоловіків призовного віку. Чи не було у когось бажання залишитися?

— Від квітня 2022 року оркестр багато гастролює. Я знаю ціну того дозволу, який отримує кожен музикант на виїзд. Цей дозвіл робиться на великій довірі - я, директор філармонії, усіх відряджаю, а потім звітую: ось усі повернулися. А через тиждень я знову усіх відряджаю. У нас не те, що не було жодного прецеденту, у нас навіть натяку на це не було. Усі повертаються додому, до своїх родин і на свою роботу, яку люблять, цінують і якою дорожать.

Схожі новини