Неподалік лінії фронту вродила маракуя
Доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко з Харкова впродовж років натхненно плекає нетипові для українського клімату фрукти
Незвичне захоплення розпочалося давно. 2010 року ентузіаст разом із дружиною їздив у весільну подорож до Криму. Там уперше скуштував інжир (інші назви — смоківниця, фігове дерево). Захотілося виростити його самому.
То, мабуть, єдине дерево у світі, яке спочатку формує плоди, а вже потім розпускає листя. Упродовж кількох років чоловік вивчав різновиди цієї рослини, підбираючи ті, що підходять для нашої місцевості. Частина їх росте у Харкові, а решта колекції (близько 70 сортів) — «прописано» у селі Рідному на Барвінківщині (зараз Ізюмський район).
Ще ж пан Сергій вирощує апельсини, мандарини, лимони, лайми, гранати, зизифус, хурму, жминду (суничний шпинат), а також груші, яблуні, абрикоси, черешні, персики, виноград.
Окремої уваги заслуговує маракуя, хороший урожай котрої зібрав цьогоріч. Вона смаком нагадує аґрус, ківі, а комусь — персик чи абрикос.
Науковець стверджує, що згаданий екзот витривалий до осінніх холодів. Коли всі городні рослини вже скинули листя, ця тропічна культура, як не дивно, продовжувала рости, адже наприкінці вегетації вирізняється високою морозостійкістю.
Сергій Авраменко розповідає, що мав намір нинішнього сезону закласти найбільшу плантацію маракуї на Харківщині. Але війна внесла свої жахливі корективи: його рідне село, котре неподалік Барвінкового, опинилося на лінії вогню. Рашисти зруйнували хату, яку звели ще дідусь та бабуся. Могла пропасти і колекція екзотичних рослин. Тож її довелося терміново рятувати.
Зокрема, саджанці маракуї садівник розділив на кілька частин і посадив у різних куточках області (на присадибних ділянках своїх друзів). Таким чином у прифронтовій зоні з’явилися цілі плантації екзотів. Водночас Сергій Володимирович отримав безцінний досвід догляду за улюбленцями, котрі розвивалися в неоднакових умовах. Тому переконаний, що малопоширена нині тропічна культура поступово стане звичною для нас.
У планах чоловіка — виростити манго. Але цьому південноамериканському гостеві для зимівлі потрібна теплиця. Ще ж науковець хоче поекспериментувати з азиміною й іншими новинками.
Зараз Сергій Авраменко не так переживає за рідний зруйнований будинок, як переймається колекцією рослин. Хоче, аби всі вони вижили, і після війни у звільненій Україні була змога продовжити власні дослідження.
