Зовсім не войовничий Джавелін

Бабуся виплекала дикого козлика, якому загрожувала загибель

Джавелін радіє смачним гостинцям від людей. Фото автора
Джавелін радіє смачним гостинцям від людей. Фото автора

Пані Ганна змалечку любить тварин. На її хазяйстві завжди було повно всякої живності: корова, свиня, кури-качки. На колгоспній фермі доглядала телят. До роботи зі свого віддаленого хутірця їздила верхи на конику. На їхньому подвір'ї водилися сова, їжачки, від сусідки прибігала ручна білочка, яка сідала на плече і з рук брала горіхи. Нині у свої 63 господиня, крім свійських тварин, опікується ще й… диким козликом.

Навесні цього року працівники лісу знайшли у високій чагарниковій траві щойно народжене козеня. Швидше за все, його матір налякали бродячі собаки, або ж, втікаючи від погоні, вона своїми маневрами сама відвела їх подалі від немічного малюка. Лісівники сподівалися, що коза незабаром повернеться і забере дитинча. Але її не було протягом доби. Козенятко жалібно пищало — очевидно, хотіло їсти. Щоб воно не загинуло, вирішили взяти сироту додому. Так він опинився на обійсті пані Ганни.

— У нього ще пуповина не відпала, — згадує господиня день, коли їй привезли новосела. — Швидко звикло до мене. А поставила я його на ноги завдяки коров’ячому молоку. Ще й досі смокче його через соску — з миски пити не хоче! Зранку вип'є дві 250-грамові пляшечки, в обід — одну, ввечері - ще дві. Кришу йому кормового буряка, морквину, пластинками нарізую яблука, даю сіна.

Улітку козлик охоче їв городні бур’яни, які тутешні люди називають «марисею». До вподоби йому соковита трава «г'єр», прутики малини.
Усі домашні козлика дуже люблять, пестять його. Особливо йому подобається, коли гладять попід шиєю. Проте не любить, коли чухати по голівці, звідки пробиваються ріжки — видно, сверблять його…

Козлика назвали Джавеліном — на честь грізної протитанкової зброї від наших західних партнерів, яка на фронті дає прикурити ворогові. Втім, характер у цього симпатяги смирний, не войовничий. Хіба що може грайливо побуцати свого друга — песика Біма…

Улітку Джавелін мав вільний режим пересування: ходив по городу, заглядав до сусідки. З осені живе у вольєрі. Якось почало сильно гриміти-блискати, то наляканий стихією козлик вибрався з вольєра і прийшов до хати.

Із настанням морозів Джавеліна переведуть жити до хліва.

Екологи кажуть, що тримати дичину у домашніх умовах не можна — мовляв, вона повинна жити у рідному середовищі. Цей випадок особливий. Якби маленького, позбавленого материної опіки козлика не підібрали у лісі, він міг там загинути. Тому опікунам Джавеліна треба лише подякувати.

Схожі новини