Улюблена порода корів — джерсеї

Свого часу Ярослав Паньків допомагав іншим людям будувати молочні ферми, встановлював спеціалізова­не обладнання. Та згодом у селі Липниках Яворівського району заснував власне господарство «Мостиське молоко»

Ярослав Паньків пильно контролює виробничі процеси на фермі. Фото з архіву Ярослава Паньківа.
Ярослав Паньків пильно контролює виробничі процеси на фермі. Фото з архіву Ярослава Паньківа.

Стартував із двох корів. Зараз має 130 чотирино­гих особин джерсійської породи. Серед них — доньки та онучки тварин, котрих колись привіз із Данії. На власному досвіді переконався, що пред­ставники цієї породи найкращі, адже дають смачне і дуже жир­не молоко.

Коли почалася російська агресія, повз ферму, яка роз­ташована неподалік українсько-польського кордону, нескінчен­ним потоком їхали автомобілі із втікачами від війни. Родина намагалася допомогти їм про­дуктами харчування — молоком, м’ясом.

Невдовзі переселенцями стали не тільки люди, а й тва­рини. Сусід Ярослава Івановича прийняв у себе корівок із Хар­ківщини, а Паньківи поділилися кормами.

Воєнного періоду розпо­чалися перебої з поставками концентратів. Це призвело до зменшення об'ємів молока, а відтак — і оборотних коштів. Проте ґазди продовжували без­перебійно постачати білопінну продукцію на завод «Галичина», з яким давно співпрацюють.

Улітку фермер заготував корми для своїх підопічних. Він кілька років поспіль висіває тра­ву, що в умовах України забез­печує 4−5 укосів, а заготовлені сінаж чи сіно містять 17−22% протеїну. Це забезпечує високу віддачу від ВРХ.

Чоловік розповідає: «Наша робота вимагає багато часу, а тварини — уваги впродовж 365 днів на рік. Однак утримувати худобу вигідніше, ніж займати­ся рослинництвом. Господарі, що спеціалізувалися на зерні, теж переключаються на молоч­не фермерство».

У планах ентузіаста — роз­ширення господарства до 400 голів. Мріє про налагодження крафтового молочного вироб­ництва, яке неодноразово ба­чив, перебуваючи за кордоном.

Схожі новини