Улюблена порода корів — джерсеї
Свого часу Ярослав Паньків допомагав іншим людям будувати молочні ферми, встановлював спеціалізоване обладнання. Та згодом у селі Липниках Яворівського району заснував власне господарство «Мостиське молоко»
Стартував із двох корів. Зараз має 130 чотириногих особин джерсійської породи. Серед них — доньки та онучки тварин, котрих колись привіз із Данії. На власному досвіді переконався, що представники цієї породи найкращі, адже дають смачне і дуже жирне молоко.
Коли почалася російська агресія, повз ферму, яка розташована неподалік українсько-польського кордону, нескінченним потоком їхали автомобілі із втікачами від війни. Родина намагалася допомогти їм продуктами харчування — молоком, м’ясом.
Невдовзі переселенцями стали не тільки люди, а й тварини. Сусід Ярослава Івановича прийняв у себе корівок із Харківщини, а Паньківи поділилися кормами.
Воєнного періоду розпочалися перебої з поставками концентратів. Це призвело до зменшення об'ємів молока, а відтак — і оборотних коштів. Проте ґазди продовжували безперебійно постачати білопінну продукцію на завод «Галичина», з яким давно співпрацюють.
Улітку фермер заготував корми для своїх підопічних. Він кілька років поспіль висіває траву, що в умовах України забезпечує 4−5 укосів, а заготовлені сінаж чи сіно містять 17−22% протеїну. Це забезпечує високу віддачу від ВРХ.
Чоловік розповідає: «Наша робота вимагає багато часу, а тварини — уваги впродовж 365 днів на рік. Однак утримувати худобу вигідніше, ніж займатися рослинництвом. Господарі, що спеціалізувалися на зерні, теж переключаються на молочне фермерство».
У планах ентузіаста — розширення господарства до 400 голів. Мріє про налагодження крафтового молочного виробництва, яке неодноразово бачив, перебуваючи за кордоном.
