Файного ґазду пізнати по подвір'ю
Сільський шофер Василь Шира ділиться вирощеним урожаєм із міськими колегами
Автор цих рядків був свідком однієї дорожньої пригоди. У старенькій «Ниві» вийшла з ладу водяна помпа, їхати до місця призначення треба було ще годин дві. Темніло, крамниці запчастин поблизу не було, як і знайомих, котрі могли б підсобити. Існував ризик, що додому ці подорожники, які поверталися з обласної лікарні, доберуться нескоро.
Але виручив доброзичливий господар із хати при дорозі у селі Коросно — за якийсь кілометр від Перемишлян. Поповнив гостям запаси води, набрав її для підстрахування у кілька своїх каністр, які задарма віддав незнайомцям. Хотів ще оглянути машину, щоб усунути неполадки, — але водій сказав, що впорається сам. Йому достатньо було уже зробленого. А ще відчував надзвичайну приємність від добрих слів, які почув на прощання від цього доброго ґазди. А що він такий, не виникало жодних сумнівів…
Подвір'я, біля якого аварійно зупинилася «Нива», вражало своїм доглядом — чисто, акуратно, затишно. Такий же доглянутий палісадник із городньою всячиною і квітами. Звернув увагу на червоні буряки — великі, як головки капусти! А під дашком сараю доходять до кондиції зібрані квасоля, часник, цибуля. Добре вродили капуста, огірки, морква, малина. У хліві підростають кролики, кудкудакають кури-несучки…
На цьому обійсті мешкає сім'я Шири. Всі городні здобутки — це переважно справа рук пані Олі. Найпершим її помічником є чоловік Василь. Колись працював далекобійником, водієм у райсільгосптехніці, райсільгоспхімії, а нині своєю вантажівкою розвозить на замовлення людей пісок, щебінь, цеглу, дрова. Попри шоферування, знаходить час допомогти дружині поратися на землі.
До роботи 63-річний Василь Васильович звик з дитинства. Батьки працювали на фермі у селі Боршеві, а він разом із десятьма своїми братами-сестрами допомагав їм: відгортали гній, підносили коровам силос, жом, буряки. Не цурався і домашньої роботи, пропадав з мотикою у полі.
Не дає собі спочинку і зараз, коли перебуває на пенсії. Люди кажуть: у Василя Шири так заведено, що у всьому має бути порядок. Любо глянути на результати його праці!
Пан Василь із пані Ганною самі вирощують всіляку городину, тож нема потреби їхати за нею до міста. Зібраним глава сім'ї за потреби ділиться з односельцями. Надлишкову картоплю роздає і колегам-водіям з Перемишлян, які не мають свого го-роду…
Після трудового дня пан Василь вміє і гарно відпочити. Улюблене його дозвілля — дивитися з друзями футбол. Отримані під час матчів емоції дають йому додаткові сили наступного дня братися за лопату, сапку, граблі.
