Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Машини, що їдуть на схід, знають: треба „закрутити“ до нас, щоб забрати продукцію»

Господині Сокальської громади передали на фронт понад тонну солодощів і пів тонни вареників!

Фото ЛОВА
Фото ЛОВА

Господині сіл Перв’ятичів і Спасова Сокальської громади Червоноградського району Львівщини випекли і передали нашим захисникам 1000 кілограмів домашнього печива! За день господині випікають близько 30−35 кг домашньої смакоти.

За таку добру справу місцеві господині взя­лися два місяці тому. А зібрав їх місцевий фермер Юрій Микитюк. Мало не з першого дня повномасш­табного вторгнення рф в Україну цей чоловік органі­зував свій загін — волонтери збирали гуманітарну допо­могу. Роздавали її вимуше­ним переселенцям, які при­були у Сокальську громаду. А також споряджали хлоп­ців, які йшли захищати Батьківщину від російської нава­ли.

— За віком в армію мене не взяли. Але ж не можу просто так сидіти склавши руки. Тож ми вирішили роз­ширити фронт допомоги, — розповів журналістці «ВЗ» пан Юрій. — Наші місцеві жі­ночки — файні господині. Кожна має свій рецепт, тож уся випічка — різноманітна. А ще додалося багато віль­них рук, бо ж приїхали виму­шені переселенці з Харкова. Знаю, хлопці люблять со­лодощі. От ми й взялися за випічку. Вже два місяці що­дня випікаємо солодощі. Усі працюють на волонтер­ських засадах. А знаєте, які люди щирі у наших селах? Хтось приніс яйця, хтось цу­кор, хтось горіхи, марга­рин, масло, олію… Борош­но я даю сам. Усі машини, які їдуть на схід, знають, що треба «закрутити» й до нас, щоб забрати продукцію. Але що то самі солодощі? То ми почали ще й вареники ліпити. Складаємо у від­ра, заливаємо смальцем зі шкварками і разом з печи­вом відправляємо на фронт.

— За зміну скільки випі­каєте?

— Печиво легеньке. Близько 30 кілограмів. На сьогодні ми відправили на фронт понад 1200 кілогра­мів домашньої смакоти. І вареників понад 500 кг. Що­тижня на нульову позицію відправляємо.

— То ваші господині тільки по борошняних ви­робах «виступають»?

— Не тільки! Зараз готу­ємося до зими. Квасимо огірки, маринуємо помідо­ри. Ще маємо намір наро­бити тушкованок.

— Кажете, місцевим жі­ночкам допомагають ви­мушені переселенці…

— Так. Жінок із Харкова ми прилаштували на робо­ту, але у вільний час прихо­дять у волонтерський цех.

До розмови долучилася Ольга Харевич, яка приїха­ли у Перв’ятичі з Харкова.

— 12 березня я приїха­ла сюди зі своєю роди­ною — мамою і дітьми. Зага­лом нас було десятеро осіб. Поки облаштовувалися і відходили від страху, дума­ла, що робитиму. Запитала у добрих людей, чим можу бути корисна. Ось так і по­трапила у волонтерський цех допомоги. Чого не вмі­ла робити — навчили. Тут до­брі люди…

Публікацію підготовле­но в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого На­ціональною спілкою журна­лістів України.

Схожі новини