Перетворив трактор на човен

Важко уявити жителя села Червоної Слободи Черкаського району Володимира Жупінаса без трактора. Якщо чоловік не працює на ньому в полі, то залюбки вовтузиться зі своїм чотириколісним помічником у майстерні. І примудряється надавати йому більшої функціональності, розширити можливості. Виходить із того справжнє диво.

Раніше пан Володимир «обкатав» три японські трактори, які ніколи не вважав довершеними. Завжди хотілося у них щось удоскона­лити. Тож четвертого сталево­го коня з «країни вранішнього сонця» вирішив пристосувати для власних потреб.

– Я з дитинства люблю ри­боловлю, відпочинок на березі ставу, річки чи озера, – розпо­відає аматор-винахідник. – Тож задався метою створити амфі­бію, щоб була можливість взя­ти «на борт» компанію і з вудка­ми поплавати.

Під японським трактором пан Володимир прикріпив гвинт, а спереду облаштував так званий «ніс», позаду – корму, приробивши повітряні піддони та майданчик для риболовлі або водних прогулянок. За штурвал слугує звичайне кермо.

Умілець каже, що то кон­струкція затятого рибалки – «від коліна, молотка та кувал­ди». І вона сприймається як одне ціле, химерний диво-ви­твір техніки. Тепер на такому тракторі ентузіаст господа­рює не лише на суходолі (оре, косить, підгортає картоплю тощо), а й освоює «водні шля­хи» на місцевих плесах.

До речі, раціоналізатор де­сятки разів випробовував своє дитя на Дніпрі. Тішиться, що ніколи не зазнавав невдачі. Згадує, як на початках сусіди насміхалися: «Що ти витворя­єш?! Невже трактора хочеш втопити?»… Тепер же просять, аби взяв «на борт» диво-ма­шини. Так що пан Володимир став місцевою знаменитістю. А у селі його називають «капіта­ном ближнього плавання».

Ґазда зазвичай бере у рейс до шести людей. Усій своїй родині прищепив бажання «хо­дити» по місцевих водоймах. Часто здійснює такі прогулян­ки з дружиною Тетяною, внука­ми Анастасією та Богданом, які виступають одночасно у ролі пасажирів і «матросів».

– Ми допомагаємо дідусеві організовувати водні переве­зення, – розповідає Анастасія. – Я жодного разу не відчувала страху, перепливаючи на трак­торі озеро. Навпаки: адреналін аж зашкалює під час руху.

– «Працювати» і прогулюва­тися на такій амфібії – справ­жнє задоволення, – стверджує пані Тетяна. – З цим ніщо не зрівняється. Плавати на своє­му тракторі можемо доти, поки не використаємо всю солярку.

Пан Володимир зізнався, що виношує нові ідеї щодо перетворення чотириколісної техніки. Відтак слід чекати чер­гових напрацювань.