Стреси війни знімають... сороки за вікном

Пані Галя тяжко переносить фронтові теленовини. Зі страхом вслухається у раптові гучні звуки з вулиці. Проте віднедавна навчилася відволікатися від тривожних думок, тримати себе у руках. Допомогли їй у цьому незвичні “психотерапевти”...

Мешкає наша знайома в одній із львівських ба­гатоповерхівок. Вікна виходять на сквер з розло­гими деревами. З початком весни на одному з них стало помітно суєту: дві сороки завзято взялися будувати на березі гніздо. Пані Галя звернула ува­гу на те, з яким ентузіазмом, з якою ретельністю ці білобокі вертихвістки займалися своєю спра­вою. Втоми ніби не відчували. По черзі приносили звідкись у дзьобах гілочки, переплітали їх, спору­джуючи химерну конструкцію. І задоволено скре­котали...

Коли сорочині апартаменти вже були готови­ми, один з “майстрів” із середини прикрасив своє житло блискучим скрученим дротиком. Знайомі підказали: ці птахи люблять мати біля себе яскра­ві речі, відтак тягнуть “додому” усе, що блищить. У гнізді можна знайти ложечки, “дощик” з новоріч­них ялинок, магнітофонну стрічку...

Знали б ви, які розумниці – ці сороки! – захо­плено каже нам пані Галя. – Можу годинами спо­стерігати за тим, як вони працюють. Незабаром у “шалаші” цих сорок з’явиться потомство. Жит­тя довкола стане динамічнішим – “батькам” тре­ба буде інтенсивно шукати їжу для своїх малят. Під час їх годівлі шум на березі буде несамовитим. Тож у пані Галі не буде часу нудьгувати – за вікном її чекатимуть нові веселі пригоди.

Читайте також: Потерпала від голоду, але півня на бульйон не віддала...