«Щоб допомогти нашій армії, створила фотодень»

Долучитися до когорти волонтерів чи придумати щось «своє», аби тільки внести особисту лепту на допомогу Збройним силам України. Хтось вдома ліпить вареники, крутить «тушкованки» чи пече хліб. А 26-річна фотографиня Марта Мельнарович з Дрогобича, що на Львівщині, вирішила допомоги доволі креативно.

Дівчина організувала вже три сеанси фотосесії, кошти з яких перерахувала на потреби ЗСУ. Як це відбувалося, Марта розповіла журналістці «ВЗ».

- Я – викладач гри на фортепіано. А народилася у Самборі, але вже десять років живу у Дрогобичі, - каже Марта. – Колись приїхала сюди на навчання, але місто мені настільки сподобалося, що вирішила залишитися. П’ять років займаюся фотографією. Коли росія напала на нашу країну, всі ми залишилися без роботи. Перший місяць я не знала, як і чим можу бути корисна для хлопців і дівчат, які нас захищають. Спробувала зробити фотодень, точніше, створила проєкт «Твоє фото врятує країну» - щоб кожен, хто хоче мати фотографію на згадку, міг її отримати. За знімок не встановлювала конкретної суми. Просила кидати у скриньку стільки, скільки хто може.

- І де відбувся перший фотодень?

- У центрі Дрогобича. Поставила маленький «банер», на якому написала, що кошти підуть на потреби ЗСУ.

- Які суми кидали люди?

- По-різному. Хтось 15 гривень, а хтось і 100.

- А як потім віддавали фото?

- Створила групу у телеграм-каналі, скинула туди всю свою роботу, і люди могли собі забирати свої знімки.

- Скільки загалом фотоднів провели?

- Наразі лише три. Усе залежить від погоди. Якщо буде сонячно, маю намір провести ще такий фотодень у рідному Самборі. Зізнаюся, не думала, що людям настільки сподобається, і будуть приходити знову і знову на чергову фотосесію.

- То скільки загалом вдалося зібрати коштів?

- За перші два дні – 2215 гривень, а за третій – 1146 гривень. Ці гроші розіслала на три різні рахунки. Просили для Маріуполя, то частину віддала, одну частину перерахувала на термобілизну, а третю – на бронежилети.

Читайте також: «Багато українських слів росіяни „віджали“. І зараз намагаються ігнорувати існування української мови…»