Загубила пенсію – і знайшла десятки добродійників...

Дві новини – погану і втішну – отримала за кілька святкових днів 71-річна пенсіонерка з Тернополя. Історія, яка трапилася з колишнім інженером і педагогом, немовби підтверджує істину: світ тримається на добрих людях!

Того дня пані Анастасія у 8-му по­штовому відділенні “файного міста” отримувала пенсію. Вона у неї невели­ка – 2 тисячі 200 грн. Сама дивується, як вдається розподілити цю суму, щоб оплатити комунальні послуги, купити ліки, продукти, які під зиму так подо­рожчали...

Отриману суму жінка поклала у ки­шеню пальта. У всякому разі, думала, що сховала їх там – гроші зрадливо ковзнули мимо, упали на землю (хтось, напевно, їх потайки підняв), а вона й не помітила згуби. Можна тільки уявити, яким був розпач цієї жінки.

Розрадила пенсіонерку працівниця пошти

Порадила їй розмістити оголо­шення у групі однієї із соцмереж, де по­відомляють про міські знахідки і втрати. Пані Анастасія так і зробила, а в кінці звернення вказала номер свого теле­фону – у надії, що зголоситься той, хто знайшов її пенсію.

Уже невдовзі мобільник став розри­ватися від дзвінків добродійників. За короткий час пожертвували засмученій жінці суму, навіть більшу від втраченої пенсії. На кожен новий дзвінок з про­позицією допомоги розчулена жінка відповідала відмовою. Запитувала лишень ім’я мецената – щоб згадати його у своїх молитвах. Тож і молиться за них – за Сергія Олександровича, за Тараса, Аллу, Оксану, Юлю, Андрія. І за багатьох інших, які були готові переказати свої кошти.

– Дзвонили і старші, і молоді, – роз­повідає пенсіонерка кореспондентові “Високого Замку”. – Одна старенька сказала, що зі своїх 2 тисяч 600 грн по­дарує мені 100 гривень... Я безмежно вдячна, зворушена проявом цієї людя­ності. Кожен ранок встаю і ввечері ля­гаю з молитвою за здоров’я цих добро­діїв.

Читайте також: Робить новорічні іграшки, щоб вилікувати свою донечку