Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Зима прийде о четвертій ранку...

У ніч зі суботи на неділю, з 30 на 31 жовтня Україна переходить на зимовий час. Не забудьте перевести стрілки годинників на годину назад!

Крім України, годинники двічі на рік переводять туди- сюди у 78 країнах світу, тобто приблизно у третині від загальної їх кількості. Ті, хто у ручному режимі регулює час, пояснюють свої дії економією електричної енергії. В Україні свого часу навіть підрахували, що так вдається заощадити від 1% до 3% електроенергії. Проте деякі науковці стверджують, що такі «зміни часових поясів» негативно впливають на наше здоров’я.

Як є в Європі?

У 2019 році Євросоюз прийняв рішення відмовитися від практики зміни часу, про­те через пандемію це питання остаточно так і не врегулювали, тож деякі країни продовжують переводити годинники. Се­ред них — Німеччина, Бельгія та Велика Британія.

А в Україні?

Перехід на зимовий/літній час у нас запровадили у 1981 році. Дискусії, чи до­цільно це робити, тривають вже 15 років. У березні цього року Верховна Рада здій­снила чергову спробу скасувати переве­дення годинників, але віз, як бачимо, і нині там.

Як перехід на зимовий та літній час впливає на наше здоров’я?

Група австралійських вчених встанови­ла зв’язок між переходом на зимовий час і зростанням кількості самогубств. Люди­на прокидається, збирається на роботу у темряві, працює при світлі лампи, бо дні — похмурі, дощові. У темряві повертаєть­ся з роботи додому. Як тут не впасти у де­пресію?

Шведські науковці з Каролінського ін­ституту у Сольні довели, що у перші дні після переходу на літній/зимовий час зростає кількість інфарктів та інсультів. Це пов’язано зі зміною тривалості сну. Чим старша людина, чим більше хронічних хвороб має, і, відповідно, тим більш чут­ливо реагує на найменші зміни у режимі дня. Дивно, але якщо нам випадає нагода поспати на годину довше, наш організм розцінює це… як стрес.

Також в останні роки опубліковано кіль­ка досліджень, які доводять кореляцію між переведенням годинників та збільшенням кількості дорожньо-транспортних пригод. Водночас учені не радять шукати медич­них пояснень цього явища. Причиною, ймовірно, є скорочення світлового дня, а з настанням темряви ризик виникнення ДТП звично зростає.

Чи потрібно якось готуватися до «зимової сплячки»?

Якщо це впливає на вашу працездат­ність, самопочуття, то так, варто.

«У четвер, — радять медики, — 28 жовтня, ляжте спати на 15 хвилин пізніше (не традиційно о 23.00, скажімо, а о 23.15). У п’ятницю — на 30 хвилин пізніше (о 23.30), у суботу — на 45 (о 23.45)». Прокинутися також треба пізніше (час підйому поетап­но зсуньте на годину вперед). Організм не помітить обману.

Можна нічого не робити — у неділю по­спати на годину довше, а у наступні дні — лягати спати і прокидатися за звичним розкладом. Внутрішній годинник сам змі­нить налаштування.

Важливо!

  • Не пропускайте сніданку;
  • їжте більше овочів;
  • у другій половині дня не пийте кави та не вживайте багато цукру;
  • якщо протягом дня сонце визирне з-за хмар, постарайтеся вийти на вулицю хоча би на 10−15 хвилин;
  • упродовж наступних двох тижнів уни­кайте важких фізичних та психоемоційних навантажень;
  • щовечора провітрюйте кімнату, в якій спите;
  • перед сном можете прийняти теплу (не гарячу!) ванну або душ;
  • не вмикайте додаткових обігрівачів — у спальні повинно бути прохолодно.

Схожі новини