На роботу проводжають і зустрічають з неї... олені

22-річний український студент Антон Петрик за міжнародною освітньою програмою працює нині в одному з фермерських господарств Данії. Найбільш яскраве його враження від річного перебування у цій країні — багато диких тварин у місцях, де живуть люди.

До місця своєї праці — великого сучасного корів­ника — Антон добираєть­ся автівкою сім кілометрів. Проїжджає через дубовий парк. Їде «майже пішки» — не швидше ніж 30 км/год, бо будь-якої миті з-за дерева чи куща на дорогу може ви­стрибнути олень або дика свиня з виводком своїх сму­гастих нащадків і спричини­ти аварію. Якось зупинив­ся, і олениця, почувши запах бутерброда, заглянула у від­чинене бокове вікно «Фоль­ксваґена».

Іншого разу було вже не так весело: олень-са­мець став посеред асфаль­тівки і сердито наставив роги на машину, погрожу­ючи пом’яти капот. Госпо­дар ферми згодом пояс­нював: так цей «мужчина» демонстрував відвагу своїм «дамам», які неподалік оці­нювали кавалера і його кон­курентів…

Зустріч із дичиною по­вертає Антона у дитинство. У тихі осінньо-зимові вечо­ри, коли прадідусь Микола, колишній лісник, розпові­дав йому перед сном казки і власні пригоди з мешкан­цями лісу. Колись оленів, ка­банів, козуль Антон бачив лише у книжці і в кіно — тепер вони приходять до нього на відстань простягнутої руки. Для Антона це ще один ко­рисний досвід життя за кор­доном.

Ось таких оленів-красун­чиків наш земляк Антон не раз спостерігає під час по­їздки на роботу в одній із ферм Данії.

Читайте також: Сойкам здалося, що їх обікрали люди…