Не вбив Covid-19 – може вбити «чорний грибок»?
В Індії зафіксували майже 9 тисяч випадків мукормікозу. Чим небезпечна ця інфекція і хто у групі ризику?
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/436437/hrybok.jpg)
Мукормікоз — рідкісна, проте важка грибкова інфекція, яку останнім часом дедалі частіше виявляють у пацієнтів із Covid-19. Значних спалахів інфекції наразі не фіксують у жодній з країн — за винятком хіба що Індії, але там живе майже 1,4 мільярда людей, тож навіть 9 тисяч випадків на таку кількість населення — не так уже й багато. Проте з огляду на небезпечні ускладнення і високий ризик летальних наслідків ця хвороба викликає серйозне занепокоєння у медиків цілого світу
Про випадки грибкової інфекції, відомої як мукормікоз, або «чорний грибок», першими повідомили лікарі з Індії — країни, яка потерпає від нового мутованого штаму коронавірусу. Хвороба не нова, медики й раніше фіксували такі випадки, проте вони не були настільки масовими. Як повідомляє Indian Express, під час першої хвилі пандемії Covid-19 у штаті Махараштра за кілька місяців могли зафіксувати лише декілька випадків цього захворювання. Як правило, у людей, які практично не контролюють свого цукрового діабету і пацієнтів із ослабленим імунітетом. Однак за останні кілька тижнів тут зареєстрували майже 30 випадків мукормікозу.
Захворювання діагностують як серед госпіталізованих з коронавірусом, так і серед тих, хто одужує від Covid-19. Інфекція має переважно шкірні прояви, але також нерідко вражає легені і мозок. У деяких випадках необхідно терміново видаляти уражені ділянки тіла, бо тільки так можна врятувати життя хворому.
Мукормікоз викликає окрема група пліснявого грибка, відома науці як мукорміцети. Вони живуть поряд із нами, проте зазвичай не становлять небезпеки для людей зі здоровою імунною системою. Як стверджують експерти, інфекція уражає людей тоді, коли вони довший час приймають ліки, що зменшує їхню здатність протидіяти патогенам. Найбільш вразливими до мукормікозу є пацієнти, які приймають стероїди та інші протизапальні препарати, що пригнічують імунітет.
Як проявляється «чорний грибок»?
Першими «дзвіночками» є біль і почервоніння навколо очей або носа. Згодом приєднуються лихоманка, головний біль, кашель та задишка. У блювоті можуть бути присутні домішки крові. Психічний стан пацієнта змінюється. Згідно з рекомендаціями спеціалістів у галузі охорони здоров’я, інфікування мукорміцетами слід запідозрити, коли присутні такі ознаки:
- синусит — закладеність і виділення з носа (чорного забарвлення або кров’янисті);
- локальний біль у ділянці вилиць, біль, оніміння або набряк з одного боку обличчя;
- зміна забарвлення тканин піднебіння і носових пазух з блідо-рожевого на чорнуватий;
- ураження щелепи (можуть почати розхитуватися зуби);
- нечіткість зору або двоїння в очах, що супроводжується болем;
- некроз шкіри;
- тромбоз;
- біль у грудях, утруднене дихання, викликані плевральним випотом (накопиченням патологічної рідини у плевральній порожнині).
Експерти наголошують: якщо у хворого є імунодепресія або пацієнт з Covid-19 приймає імуномодулятори і у нього закладений ніс, це не обов’язково прояв бактеріального синуситу. Критично важливо провести дослідження і виключити наявність грибкової інфекції.
Як діагностують мукормікоз?
Метод діагностики залежить від локалізації інфекції. Лікар бере зразок біологічного матеріалу з дихальної системи пацієнта для проведення лабораторних досліджень. Також може проводитися біопсія тканин або КТ легенів, носових пазух тощо.
Як лікують?
Очевидно, що грибкова інфекція підлягає лікуванню протигрибковими засобами, проте у деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання. Лікарі наголошують, що надзвичайно важливим у лікуванні грибкових інфекцій є контроль рівня глюкози у крові (особливо у хворих на цукровий діабет), зменшення тривалості прийому і дози стероїдів та припинення прийому імуномодулювальних препаратів.
Щоб підтримати адекватний рівень рідини в організмі, проводять вливання звичайного фізіологічного розчину (перед інфузіями амфотерицину В та інших протигрибкових препаратів). Лікування триває протягом 4−6 тижнів (як мінімум).
Життя після операції
Мукормікоз може призвести до втрати верхньої щелепи та ока. «Пацієнтам доведеться змиритися із втратою певних функцій — труднощами з жуванням, ковтанням, естетикою обличчя, що призведе до зниження самооцінки. Однак сучасна медицина дозволяє замінити ці частини тіла відповідними штучними замінниками (протезами). Протезування відсутніх структур обличчя після операції можна проводити після того, як стан пацієнта стабілізується, тож лікарям важливо запевнити хворого, що він отримає свій протез і зможе повернутися до нормального життя, але згодом. Тоді у людини не виникне паніка і не посилиться постковідний стресовий розлад, який сьогодні не є вже рідкістю», — наголошує щелепно-лицевий протезист Б Срінівасан.
Чи можна запобігти мукормікозу?
«Чорний грибок» — рідкісне захворювання, однак деякі групи людей є більш вразливими до нього. Це — пацієнти із неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які застосовують стероїди, хворі, які тривалий час перебувають у реанімації, а також особи із важкими супутніми захворюваннями, після трансплантації органів чи тканин і перенесених онкозахворювань.
Тож як уберегтися від грибка?
- Якщо потрібно відвідати пиловий будівельний об’єкт (наприклад, помешкання, в якому триває ремонт), фахівці радять одягнути медичну маску.
- Якщо працюєте на городі чи у саду, обробляєте ґрунт, взаємодієте з мохом чи гноєм, одягайте закрите взуття, штани і сорочку на довгий рукав. Не забудьте про рукавички.
- Дотримуйтеся правил особистої гігієни.
Коментар для «ДЗ»
Надія Рудницька, експерт департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з пульмонології
Надія Рудницька (від початку пандемії лікарка надає допомогу пацієнтам зі середньою важкістю і важким перебігом Covid-19 у Центрі легеневого здоров’я)
«Будь-який штам коронавірусу є дуже небезпечним, адже може викликати міокардити (запалення серцевого м’яза), загострення вегето-судинних проблем, стрибки артеріального тиску, печінкові, шлункові розлади, депресивні стани.
Щодо грибкових уражень. Це зараз, згідно з новим протоколом, ми призначаємо менше антибіотиків, а попередні передбачали дещо іншу тактику лікування. На тлі антибіотикотерапії теоретично можуть виникати мікози, проте ми цього у наших пацієнтів не спостерігали".
Андрій Гелий, Наталія Гелий для газети «Добре здоров'я»