Дерево-фенікс

Нині у своїй теплиці він вирощує майже чотири тисячі саджанців цього унікального дерева, якими радо ділиться з усіма охочими.

У дикій природі павлов­нія поширена на Дале­кому Сході і в Східній Азії (Японія, Корея, Китай, Лаос, В’єтнам). Вона має й інші назви: дерево-фенікс, адамове або ж драконове дерево…

Шанувальником цього екзо­та пан Олександр став ще 30 років тому, коли працював за кордоном ландшафтним дизай­нером. Чоловік стверджує, що одне дерево щодня виробляє 6 кг кисню та поглинає до 22 кг вуглецю. За такими показника­ми з ним не зрівняються навіть ялина чи сосна. І найдивовижні­ше: азіатський гість росте най­швидше у світі.

— Протягом 4−6 років він на­буває розмірів, яких дуб, клен, ясен та липа досягають майже за пів століття, — стверджує гос­подар.

До речі, після вирубки пав­ловнія дає нові пагони. Лише раз закладена плантація може бути використана для отриман­ня восьми «врожаїв» без зни­ження продуктивності.

Деревина павловнії поже­жостійка (фактично не горить), не ушкоджується комахами й має чудові акустичні властивос­ті. З неї виготовляють меблі, му­зичні інструменти та обладнан­ня для концертних залів і студій звукозапису, жалюзі, паркет, віконні рами, папір тощо. Крім того, це чудова сировина для виробництва біопалива. А лис­тя, котре містить до 22% білків, охоче поїдають тварини.

— Вважаю, що павловнія може стати окрасою зелених зон та парків України, а також допомогти врятувати нашу пла­нету від екологічної катастро­фи, — каже ентузіаст. — Мені довелося тривалий час експе­риментувати з тим, щоб знайти найбільш придатний для нашо­го краю сорт цієї рослини. Про­бував, наприклад, вирощувати саджанці, привезені з Японії, Китаю, Кореї, В’єтнаму, Італії. І врешті-решт успішно розв’язав таке завдання. Торік разом із дядьком посадили павловнію на площі вісім гектарів.

Упродовж двох років я вже роздав три тисячі саджанців та стільки ж продав. Як їду кудись автівкою, то набираю повний ба­гажник деревець і роздаровую представникам церков, шкіл, лі­кувальних закладів, воїнам-зем­лякам — учасникам антитерорис­тичної операції. Мій зять загинув, захищаючи Україну, біля його мо­гили я посадив павловнію.

За порадами щодо вирощу­вання цього дерева до Олексан­дра Мельника вже звертаються лісівники. Він залюбки ділиться секретами. Пояснює, що спер­шу висаджує насіння в ящики зі слабокислим ґрунтом. А після проростання пересаджує рос­лини в окремі горщики, які, зау­важимо, виготовляє власноруч.