«Якби ми не охороняли тюльпанове поле, сюди би з косою прийшли»

Тюльпанові поля віднедавна стали популярними в Україні. Усе частіше на угіддях висаджують тюльпани, а туристи поспішають туди на фотосесії. Одне з таких полів з’явилося у селі Чукалівці, неподалік Івано-Франківська. Їдучи зі Львова додому у Коломию, вирішила заскочити туди, тим паче, майже по дорозі. Що саме тут тюльпанове поле, здогадуюся за стихійною парковкою. Виходжу з авто і вдихаю насичений аромат тюльпанів. Іду на запах…

Вартість відвідин «тюль­пановоі ферми» — 50 гри­вень (для дітей до 10 ро­ків вхід безкоштовний). На вході «касиром» працює пан Мико­ла. Він і доглядає за цим полем. Розповідає: на гектарі висадили більш ніж 2 мільйони тюльпанів понад 100 сортів. Привезли кві­ти з Країни тюльпанів — Нідер­ландів.

«Власник поля, пан Олек­сандр, 15 років працював на полях тюльпанів і вирішив роз­винути тюльпанову культуру в Україні. Зараз він у Нідерлан­дах, тому я тут за старшого», — каже Микола Коропецький. Це не перше тюльпанове поле пана Олександра. Висаджує таке саме у Мамаївцях поблизу Чер­нівців.

У розмові припускаю, що ви­саджування цих тюльпанів обійшлося у кругленьку суму. Пан Микола говорити про гроші не хоче. Тим часом у розмову втру­чається чоловік, який стоїть не­подалік. «Приблизна вартість посадки одного тюльпана — 10 гривень. Тут їх мільйони, ну то рахуйте…» — усміхається і йде.

«Тюльпани цвістимуть лише до кінця тижня», — веде далі розмову пан Микола. Питаю, що робитимуть з квітами, коли поле відцвіте. «Цвіт зрізається, по­тім всихається, цибулина вби­рає всі соки. Тоді тюльпани ви­копують, сушать. Далі кладемо їх у холодильні камери і восени по-новому висаджуємо», — роз­повідає пан Микола.

Поблизу рядів з тюльпана­ми є чимало землі. Питаю, чи планують і там садити ще квіти. «Там посадили півонії, але пога­но зійшли, будемо досаджува­ти», — каже. Цими квітами можна буде помилуватись наприкінці червня наступного року.

Тюльпани з поля не прода­ють. «Продавати можна тіль­ки бутони, а тут уже „відкриті“ квіти. Хіба цибулинки можемо продавати», — пояснює пан Ми­кола.

Бачу, що в кінці поля видні­ються сільські хати. Перейдеш стежкою навпростець — і вже на тюльпановій фермі. Питаю, чи місцеві не посягали на квіти. «Тут цілодобова охорона. Якби нас тут не було, з косою би при­йшли», — сумно усміхається пан Микола.

Іду на екскурсію. На полі тюльпани різних кольорів, та найбільше жовтих. Помічаю ба­гато клумб, де тюльпани вже відцвіли. Зустріла тут свою по­другу. Наталя працює фото­графом, вона «на роботі». Поки модель переодягалась у но­вий «лук», Наталя зробила і мені кілька фото. Між рядами тюль­панів працівники поля розмісти­ли крісла. Зробили це для того, щоб люди фотографувались, не пошкоджуючи квітів.

«У ці дні тюльпанове поле — улюблене місце фотосесій. Я тут вже 15-й раз», — розповіла Наталя. За годину зйомки дівчи­на отримує 1000 гривень, фото­сесія на полі триває приблизно дві години. Людей чимало.

«Владик, не бався», — нама­гається повчати сина жінка не­подалік. Владик тим часом на­магається влягтись на кущ жовтих тюльпанів. А коли йому це не вдається — висмикує кіль­ка квіток. «Квіти рвати не мож­на», — говорить до мами з си­ном жінка, яку я бачила з паном Миколою на вході. «Якщо всі по тюльпану зірвуть, то що з цьо­го поля буде? Дивіться, ще й тут витоптали», — плескає у до­лоні жінка, дивлячись на місце, де щойно намагався влягтися нечемний Владик. Виявляєть­ся, щодня з угіддя викидають кілька великих пакетів злама­них квітів.

Поки гуляла полем, прига­дала колись відому пісню про жовті тюльпани, які є «вісни­ком розлуки». Махаю головою, щоб викинути з думок дратів­ливий мотив. І бачу, як у міль­йонах жовтих квітів розгулю­ють, взявшись за руки, десятки закоханих пар. А й справді, хіба можуть ці тюльпани бути вісни­ком чогось недоброго? Той, хто придумав цей забобон, точно не відвідував романтичних тюльпа­нових полів…