Коли у кишечнику – не буря, а смерч...
Що таке хвороба Крона і чим вона загрожує?
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/430065/krona.jpg)
Болить живіт, турбує діарея? Це може свідчити про харчове отруєння, дисбактеріоз кишечнику чи запалення слизової товстої кишки. Але деколи це вказує на рідкісне і, на жаль, невиліковне захворювання — хворобу Крона. За приблизними підрахунками Всеукраїнської асоціації гастроентерологів, з цим діагнозом у нашій країні живуть близько 14 тисяч людей, частина з них навіть не здогадується, що коїться з ними насправді. Приймають таблетки від кишкових розладів, намагаються відрегулювати харчування, ризикуючи за якийсь час опинитися на операційному столі…
— Хвороба Крона — не те саме, що виразковий коліт
— Хворобою Крона називають неспецифічне гранулематозне запалення шлунково-кишкового тракту. Вилікувати це захворювання неможливо, але, приймаючи відповідні ліки, можна контролювати запальний процес.
Хворобу Крона часто плутають із виразковим колітом. В обох схожі симптоми і при обох призначають схоже лікування, проте це — різні недуги.
У пацієнтів з хворобою Крона запалення може розвинутися у будь-якій ділянці травного тракту — від ротової порожнини до заднього проходу, при цьому хворі ділянки розділяються здоровими. У хворих із виразковим колітом запальний процес охоплює лише товсту кишку і ураження є тотальним, тобто запалюється вся кишка. При хворобі Крона також може уражатися лише товста кишка (особливо часто це спостерігається у дітей віком до 10 років), але запальний процес поширюється на всю товсту кишку, а не тільки на її слизову, як при виразковому коліті.
— Хто може захворіти?
— Будь-яка людина незалежно від віку, але найчастіше захворювання виявляють у молодих людей віком 15−35 років. У 20% хворих перші симптоми з’являються до того, як вони досягнуть повноліття.
— Чому виникає ця недуга?
— Оскільки найактивніше показники захворюваності зростають у країнах Центральної й Східної Європи (зокрема в Україні), а також у країнах Азії, які розвиваються, вчені пояснюють це зміною стилю харчування, покращенням санітарно-гігієнічних умов життя суспільства та економічними трансформаціями. Також на статистику впливає й краща діагностика цього захворювання. В Україні, до слова, реєстр цих хворих не ведеться.
— Причини хвороби Крона
— На розвиток захворювання впливають генетичні, імунологічні та зовнішні чинники, такі як неконтрольований прийом антибіотиків, нездорове харчування з великою кількістю рафінованого цукру і червоного м’яса, штучними консервантами, барвниками та трансжирами. А ще — куріння і стреси. У 5−10% хворих ключову роль у запуску патологічного процесу відіграє спадковість — при мутації гена NOD2/CARD5 ризик захворіти зростає у 20−40 разів.
— Як проявляється недуга?
Найбільш частими симптомами є:
- часті неконтрольовані випорожнення (потребу у дефекації важко стримати, випорожнення при цьому супроводжуються болісними відчуттями);
- втрата ваги, яку не можна пояснити іншими причинами;
- підвищена температура тіла;
- біль у животі (з правого боку біля пупка).
Пацієнти скаржаться на швидку втомлюваність, погане самопочуття та зниження апетиту.
Хвороба може спричинити часткову кишкову непрохідність. У таких випадках до згаданих симптомів приєднуються ще два — нудота і блювота. При пальпації живота можна намацати ущільнення.
У 6−47% хворих виникають зміни з боку інших органів: можуть запалюватися суглоби, кон’юнктива, підшлункова, серцевий м’яз і т.д. Це може трапитися у будь-якій фазі хвороби і навіть ще до того, як у людини з’являться симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. У 15% пацієнтів недугу виявляють уже на етапі появи ускладнень — перианальних абсцесів, свищів, обструкції кишечнику тощо. Причиною ускладнень може бути як сама хвороба, так і її лікування. Наприклад, якщо людина тривалий час приймає антибіотики, глюкокортикостероїди, саліцилати, імуносупресори тощо, це загрожує розвитком жирового гепатозу, остеопорозу, жовчнокам’яної або сечокам’яної хвороби, медикаментозного фіброзу легень, стероїдного діабету. У дітей може спостерігатися затримка росту і статевого дозрівання. Через неналежну роботу кишечнику 80% хворих, які перебувають у стаціонарі, і 20%, які лікуються амбулаторно, потерпають від серйозного дефіциту вітамінів, мінералів та білка.
Крім медикаментозного, хворі можуть потребувати також хірургічного лікування. Їм виводять тимчасову (на 3−6 місяців) або постійну стому (з отвору тонкої або товстої кишки, залежно від того, яка була уражена). За статистикою, у перші 10 років хвороби оперативного лікування потребують 60% пацієнтів — через перфорацію кишечнику, кишкову непрохідність і т.д.
У період ремісії пацієнти можуть вести звичний спосіб життя, вчитися та працювати. А от у період загострень зіштовхуються зі серйозною проблемою — діареєю, яка може застати їх зненацька, будь-де і будь-коли. Тож куди б хворий не йшов (у театр, кіно, торговий центр), мусить заздалегідь дізнатися, де розташований туалет і обов’язково прихопити зі собою набір гігієнічних серветок та запасну білизну.
Цікавий факт. У тих людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, хворобу Крона діагностують частіше. А от у курців її перебіг завжди є важчим.
— Як харчуватися людям з цим діагнозом?
— Бажано віддавати перевагу вареній їжі і подрібнювати її.
Чи можна їсти овочі та фрукти? У період ремісії — можна і треба, оскільки вони є джерелом вітамінів і мінералів. Виняток — хворі з обструкцією кишечнику.
Чи можна вживати молочні продукти? Так, якщо пацієнт добре переносить лактозу і не має алергії на молочний білок.
Зміни до дієти необхідно вносити у період загострень хвороби або при появі ускладнень з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання. Важливо відмовитися від продуктів з високим вмістом клітковини, оскільки вона подразнює кишечник, їжі, яка важко травиться (смаженої, повторно підігрітої), або тієї, яка провокує підвищене газоутворення (сирі овочі, вироби з борошна грубого помелу, гриби, горіхи). З напоїв слід обмежити споживання кави, газованої води та алкогольних напоїв. Рекомендується додатково приймати пребіотики та пробіотики, які допоможуть відновити нормальну мікрофлору кишечнику.
При написанні статті використані матеріали Товариства підтримки хворих з неспецифічними запальними захворюваннями кишечнику J-elita (Польща).