Коли у кишечнику – не буря, а смерч...

Болить живіт, турбує діарея? Це може свідчити про харчове отруєння, дисбактеріоз кишечнику чи запалення слизової товстої кишки. Але деколи це вказує на рідкісне і, на жаль, невиліковне захворювання — хворобу Крона. За приблизними підрахунками Всеукраїнської асоціації гастроентерологів, з цим діагнозом у нашій країні живуть близько 14 тисяч людей, частина з них навіть не здогадується, що коїться з ними насправді. Приймають таблетки від кишкових розладів, намагаються відрегулювати харчування, ризикуючи за якийсь час опинитися на операційному столі…

— Хвороба Крона — не те саме, що виразковий коліт

— Хворобою Крона назива­ють неспецифічне гранулема­тозне запалення шлунково-кишкового тракту. Вилікувати це захворювання неможли­во, але, приймаючи відповідні ліки, можна контролювати за­пальний процес.

Хворобу Крона часто плу­тають із виразковим колітом. В обох схожі симптоми і при обох призначають схоже ліку­вання, проте це — різні недуги.

У пацієнтів з хворобою Кро­на запалення може розвину­тися у будь-якій ділянці трав­ного тракту — від ротової порожнини до заднього про­ходу, при цьому хворі ділян­ки розділяються здоровими. У хворих із виразковим колітом запальний процес охоплює лише товсту кишку і уражен­ня є тотальним, тобто запалю­ється вся кишка. При хворобі Крона також може уражатися лише товста кишка (особливо часто це спостерігається у ді­тей віком до 10 років), але за­пальний процес поширюється на всю товсту кишку, а не тіль­ки на її слизову, як при вираз­ковому коліті.

— Хто може захворіти?

— Будь-яка людина неза­лежно від віку, але найчасті­ше захворювання виявляють у молодих людей віком 15−35 років. У 20% хворих пер­ші симптоми з’являються до того, як вони досягнуть повно­ліття.

— Чому виникає ця неду­га?

— Оскільки найактивні­ше показники захворюва­ності зростають у країнах Центральної й Східної Євро­пи (зокрема в Україні), а та­кож у країнах Азії, які розви­ваються, вчені пояснюють це зміною стилю харчування, покращенням санітарно-гігіє­нічних умов життя суспільства та економічними трансфор­маціями. Також на статистику впливає й краща діагностика цього захворювання. В Укра­їні, до слова, реєстр цих хво­рих не ведеться.

— Причини хвороби Крона

— На розвиток захворюван­ня впливають генетичні, іму­нологічні та зовнішні чинники, такі як неконтрольований при­йом антибіотиків, нездорове харчування з великою кількіс­тю рафінованого цукру і чер­воного м’яса, штучними кон­сервантами, барвниками та трансжирами. А ще — куріння і стреси. У 5−10% хворих клю­чову роль у запуску патологіч­ного процесу відіграє спадко­вість — при мутації гена NOD2/CARD5 ризик захворіти зрос­тає у 20−40 разів.

— Як проявляється неду­га?

Найбільш частими симпто­мами є:

• часті неконтрольова­ні випорожнення (потребу у дефекації важко стримати, випорожнення при цьому су­проводжуються болісними відчуттями);
• втрата ваги, яку не можна пояснити іншими причинами;
• підвищена температура тіла;
• біль у животі (з правого боку біля пупка).

Пацієнти скаржаться на швидку втомлюваність, пога­не самопочуття та зниження апетиту.

Хвороба може спричини­ти часткову кишкову непро­хідність. У таких випадках до згаданих симптомів приєдну­ються ще два — нудота і блю­вота. При пальпації живота можна намацати ущільнення.

У 6−47% хворих виникають зміни з боку інших органів: можуть запалюватися сугло­би, кон’юнктива, підшлункова, серцевий м’яз і т.д. Це може трапитися у будь-якій фазі хвороби і навіть ще до того, як у людини з’являться симп­томи з боку шлунково-киш­кового тракту. У 15% пацієн­тів недугу виявляють уже на етапі появи ускладнень — пе­рианальних абсцесів, свищів, обструкції кишечнику тощо. Причиною ускладнень може бути як сама хвороба, так і її лікування. Наприклад, якщо людина тривалий час приймає антибіотики, глюкокортикос­тероїди, саліцилати, імуносу­пресори тощо, це загрожує розвитком жирового гепатозу, остеопорозу, жовчнокам’яної або сечокам’яної хвороби, медикаментозного фібро­зу легень, стероїдного діабе­ту. У дітей може спостерігати­ся затримка росту і статевого дозрівання. Через неналеж­ну роботу кишечнику 80% хво­рих, які перебувають у ста­ціонарі, і 20%, які лікуються амбулаторно, потерпають від серйозного дефіциту вітамі­нів, мінералів та білка.

Крім медикаментозного, хворі можуть потребувати та­кож хірургічного лікування. Їм виводять тимчасову (на 3−6 місяців) або постійну стому (з отвору тонкої або товстої киш­ки, залежно від того, яка була уражена). За статистикою, у перші 10 років хвороби опера­тивного лікування потребують 60% пацієнтів — через перфо­рацію кишечнику, кишкову не­прохідність і т.д.

У період ремісії пацієнти мо­жуть вести звичний спосіб жит­тя, вчитися та працювати. А от у період загострень зіштовху­ються зі серйозною проблемою — діареєю, яка може застати їх зненацька, будь-де і будь-коли. Тож куди б хворий не йшов (у театр, кіно, торговий центр), мусить заздалегідь дізнати­ся, де розташований туалет і обов’язково прихопити зі собою набір гігієнічних серветок та за­пасну білизну.

Цікавий факт. У тих людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, хворобу Крона діагносту­ють частіше. А от у курців її пе­ребіг завжди є важчим.

— Як харчуватися людям з цим діагнозом?

— Бажано віддавати пере­вагу вареній їжі і подрібнюва­ти її.

Чи можна їсти овочі та фрук­ти? У період ремісії — можна і треба, оскільки вони є джере­лом вітамінів і мінералів. Ви­няток — хворі з обструкцією ки­шечнику.

Чи можна вживати молочні продукти? Так, якщо пацієнт до­бре переносить лактозу і не має алергії на молочний білок.

Зміни до дієти необхідно вносити у період загострень хвороби або при появі усклад­нень з урахуванням індивіду­альних особливостей перебігу захворювання. Важливо відмо­витися від продуктів з високим вмістом клітковини, оскіль­ки вона подразнює кишечник, їжі, яка важко травиться (сма­женої, повторно підігрітої), або тієї, яка провокує підвищене газоутворення (сирі овочі, ви­роби з борошна грубого поме­лу, гриби, горіхи). З напоїв слід обмежити споживання кави, газованої води та алкогольних напоїв. Рекомендується до­датково приймати пребіотики та пробіотики, які допоможуть відновити нормальну мікро­флору кишечнику.

При написанні статті вико­ристані матеріали Товариства підтримки хворих з неспеци­фічними запальними захво­рюваннями кишечнику J-elita (Польща).