«Самі тренуємо «суперсолдатів», здатних протистояти усій винайденій нами зброї»

За інформацією, яку озвучив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, вживання окремих груп антибіотиків цього року зросло у… 40 (!!!) разів. У більшості це ліки, які українці купують в аптечній мережі не за призначенням лікаря. В Україні досі немає закону, який би регулював продаж антибіотиків за рецептом. Провізори прогнозують: після пандемії Covid-19 чимало антибіотиків доведеться «списати з рахунків» — через те, що люди п’ють їх жменями, ці препарати незабаром можуть втратити свою ефективність. Б’ють на сполох і медики, які надають допомогу «ковідним» хворим у стаціонарах. «Антибіотики останнього резерву», які застосовують, коли інші антибіотики попередніх поколінь вже не дають ефекту, не допомагають, бо пацієнти приймали їх раніше… під час застуди!

Лікар-інтерн-епідеміолог Львів­ського обласного лабораторно­го центру МОЗ України Олексан­дра Каркіщенко під науковим керівництвом в. о. генеральної директор­ки Центру, головної епідеміологині Львів­щини Наталії Іванченко (Тімко) провела опитування на тему «Лікування антибіоти­ками», в якому взяли участь 463 респон­денти з різних регіонів України різного віку та статі.

Результати — невтішні. 84% людей у ви­падку захворювання не поспішають звер­татися до лікаря, а самі собі ставлять діа­гноз і призначають лікування.

— Як часто українці застосовують ан­тибіотики, не порадившись перед цим із лікарем?

— За даними мого опитування, більш ніж половина українців лікуються антибіотика­ми частіше, ніж двічі на рік. Часто люди по­чинають приймати антибіотики за пора­дою когось, хто взагалі некомпетентний у питаннях здоров’я.

— Чи можна призначати антибіотики «на око» (навіть якщо таке призначен­ня робить лікар)? У яких випадках по­трібно проводити антибіотикограму, а в яких — можна без цього обійтися?

— Є захворювання з вираженою симп­томатикою, які легко диференціює (тобто «впізнає») лікар і лікує лише антибіотика­ми. За гострих станів, коли кожна хвили­на — на вагу золота, антибіотики доціль­но призначити вже «на старті» лікування. Але тільки лікар може це зробити! Лікарі не просто так шість років в університеті, а по­тім ще кілька років в інтернатурі вчаться ді­агностувати ці захворювання.

Призначаючи антибіотики, лікар керу­ється відповідними протоколами, які були написані на основі результатів досліджень багатьох науковців і лікарів з усього світу. Завдяки цим протоколам лікар може при­значити лікування антибіотиками без ан­тибіотикограми. У разі появи нетипової клінічної симптоматики або коли розви­ток патології виходить за межі, прописані у протоколі, лікар призначає антибіотико­граму — дослідження, яке дозволяє зрозу­міти, яким антибіотиком найкраще лікува­ти хворого за конкретної патології. На це дослідження потрібен час — від 3−4 днів до 3−4 тижнів. Проте навіть у таких випадках є окремі рекомендації, якими керується лі­кар.

— Якому відсотку пацієнтів, що по­требують антибіотикотерапії, визнача­ють чутливість до антибіотика виділе­них збудників захворювання?

— Важко сказати. Але точно знаю, що багатьом роблять бакпосів — досліджен­ня, яке дозволяє «впізнати» бактерію, яка спричинила захворювання. А коли знаєш ворога, то знаєш, яку зброю проти нього краще застосувати.

— Чи може антибіотики порадити па­цієнту фармацевт чи провізор?

— У жодному разі! Конкретний антибі­отик впливає на конкретні типи бактерій. Тобто для кожної бактерії є свій антибіотик. А впізнати, яка бактерія спричинила захво­рювання, може тільки лікар. Для цього він проводить огляд, збирає анамнез, при­значає обстеження, зокрема аналіз кро­ві тощо, і лише тоді робить висновок, яким антибіотиком потрібно лікувати. Фарма­цевт не може пропонувати щось інше, ніж призначив хворому лікар.

— Чому не можна завчасно припиня­ти антибіотикотерапію?

— Лікування антибіотиком — це як ма­ленька війна проти бактерій. Коли вже зда­ється, що бактерії здалися (людина відчу­ває, що їй стало краще), вони насправді просто ослабли. І якщо припинити ліку­вання антибіотиками, тобто не «добити» бактерії, то ті, що вижили, почнуть роз­множуватися і «вчити» інших бактерій, як виживати у такій війні. Тобто стають стійки­ми до конкретного антибіотика, яким лю­дина почала лікуватись, але не завершила цей бій до кінця. Далі недолікований паці­єнт може передавати ці бактерії іншим лю­дям. І ось ці заражені люди хворіють наче впізнаваним захворюванням, але той ан­тибіотик, який мав би їм допомогти, вже не допомагає. Чим більш стійкою стає бакте­рія, тим важче з нею воювати і тим силь­нішу зброю треба застосовувати. Часто ці «сильніші» антибіотики виявляють і більш серйозний негативний вплив на людину — володіють гепато- і нефротоксичністю. Це ускладнює лікування. Але люди вперто продовжують переривати курс лікування антибіотиками. Таким чином ми самі тре­нуємо «суперсолдатів» (бактерії), які змо­жуть протистояти всій винайденій нами зброї.

— У всіх цивілізованих країнах світу антибіотики продають виключно за ре­цептом. Коли таке правило запрацює в Україні?

— Наскільки мені відомо, вже 2022 року антибіотики будуть продавати лише за ре­цептом від лікаря. Це суттєво знизить не­раціональне використання антибіотиків. Понад 77% опитаних мною респонден­тів вважає, що антибіотики повинні прода­вати виключно за рецептом лікаря. Проте проблема антибіотикорезистентності ніку­ди не зникне, якщо люди не будуть завер­шувати курс лікування.

— Деякі лікарі іноді призначають ан­тибіотик пацієнту «про всяк випадок». Лікарі просто хочуть таким чином «пе­рестрахуватися», адже не знають, яка флора може активізуватися у хворого?

— Covid-19 — нове захворювання. Поки воно досліджувалося і вивчалося, лікарі мусили рятувати людей. Можливо, на по­чатку пандемії антибіотики призначали не тоді, коли потрібно, але точно не «про всяк випадок». Впевнена, були симптоми, че­рез які лікарі призначали ці препарати. Це вже тепер, коли вже є більш детальні про­токоли, лікар може чітко визначити, в яких випадках потрібен антибіотик, а в яких — ні.

— На вірус антибіотики не діють, але деколи їх доцільно призначати хворим і на Covid-19, і на грип. В яких випадках?

— Коли лікар бачить у цьому потребу — якщо є лабораторно підтверджена супут­ня бактеріальна інфекція або обґрунтова­на підозра на неї. Але ще раз наголошую: це може визначити тільки лікар.