Олег Когут: «У селі один чоловік захворів і ПЛР підтвердив у нього коронавірус, то нам принесли півсела людей проби на дослідження»

Найбільшою проблемою, яка виникла під час епідемії ковіду у Львові, виявилася черга на результати ПЛР-тестування. Люди змушені чекати на результати обстеження, яке вказувало, є у них коронавірус чи ні, до двох тижнів. За цей час хвороба прогресувала. Були й ті, хто вирішив обстежитися без симптомів, про всяк випадок… Про роботу без вихідних, про наднавантаження, про кількість аналізів і ситуацію в області із захворюваністю на ковід у Львівській області розповідає заступник директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України Олег Когут.

— У день візиту міністра охорони здоров’я України Максима Степанова появилася інформація про звільнення керівника вашого центру Романа Павліва, який до реформування санепідемслужби очолював її на Львівщині…

— Такого на нараді з міністром не звучало. Можливо, десь пізніше, коли ми того не чули, але про звільнення Романа Михайловича не йшлося. На нараді прозвучало те, щоб підсилити керівництво нашого лабораторного центру. Можливо, міністр мав на увазі те, що Роман Михайлович зараз на лікарняному, але після закінчення терміну лікарняного він повернеться на своє місце.

— Під час того, як людина на лікарняному, його не мають права звільнити.

— Звичайно, що не мають права звільнити. Та і поки що ніяких документів офіційних про звільнення немає. З 1991 року Роман Михайлович Павлів очолював обласну санепідемстанцію. Прийшов у тяжкий час, коли в Україні й у Львівській області бушувала епідемія дифтерії і багато зробив для того, щоб спалах дифтерії на Львівщині погасити. Фактично тоді зійшла епідемія дифтерії до поодиноких випадків за рік.

— Роман Михайлович епідеміолог за фахом?

— Лікар-гігієніст з гігієни харчування. Керівна посада вимагає бути різнофаховим, тому добре розуміється в епідеміології, гігієні. Можу ствердити, що це людина, яка на своєму місці.

— Кажуть, що міністр має наміри звільнити Романа Павліва за те, що були великі черги на ПЛР-обстеження і люди помирали, не дочекавшись результатів…

— Наприкінці травня — початку червня дійсно лабораторний центр був перевантажений роботою. Це тривало до середини червня. Пов’язано це було з тим, що часто-густо невмотивовано до нас лікувальні заклади скеровували проби на дослідження ПЛР. Наші працівники досвідчені, можемо робити від 400 до 600 проб протягом доби, але до нас поступало від 800 до 1000 проб щоденно! Зрозуміло, що ми не могли впоратись з такою кількістю досліджень. Зверталися до головного державного санітарного лікаря України з проханням заключити договори про співпрацю з іншими областями, які менш завантажені, отримали ми ці дозволи з Тернопільським та Кіровоградським обласними лабораторними центрами. Нам значно допомогла вірусологічна лабораторія Центру громадського здоров’я МОЗ України, яка у Києві. Ці лабораторії нам допомогли. А кількість проб, яка була у резерві на той час, досягала понад чотири тисячі. Це призвело до того, що результати видавалися дещо із запізненням. Але зараз вже другий тиждень, як ми вийшли на нормальний рівень роботи, правда, вчора знову прийшло майже півтори тисячі проб. Ми не можемо сортувати проби — які першочергові, які можуть почекати… Єдине, на що звертаємо увагу, — на якість тих проб, які доставляються. Ті проби можуть не піти у роботу, а люди навіть інколи про це не знають. Лікувальні заклади їх про це не повідомляють: або недостатньо матеріалу, або неправильно використано засоби, у яких транспортуються до нас проби, не оформлені правильно скерування, а ми мусимо їх внести у єдину систему, яка об’єднує мережу лабораторних центрів України. Отже, такі варіанти були можливі, але вже упродовж кількох тижнів до трьох днів ми видаємо результати досліджень. Якщо буде нормальне об’єктивне вмотивоване відправлення до нас проб на дослідження, то ми справляємося.

— Ваша санепідемслужба знає з багаторічного досвіду, як гасити різні спалахи небезпечних інфекцій. Карантин — єдиний запобіжний метод у цій пандемії, визнаний світом. Весь світ цивілізований передбачив системи штрафів за порушення карантину. В Україні це не працює. Ігнорується карантин, люди без масок і соціальних дистанцій гуляють містом, — і ніхто на це не звертає увагу… Людям рекомендують дотримуватися карантину, а люди мали це у носі…

— Стосовно санепідеслужби погоджуюся про те, що люди виконували свою роботу і вміло гасили різні вогнища. Ми могли притягати до відповідальності, у тому числі адміністративної, давали приписи до виконання. Зараз же лабораторний центр позбавлений всіх прав. Маємо тільки обов’язки, прав ніяких немає. При тому, що усі рекомендації даємо. Навіть коли почали реєструвати велику кількість випадків у лікувальних закладах Львова, ми надали кожному медзакладу рекомендації. Просили, щоб нам надали відповіді, чи впроваджено усі ці заходи. Фактично таку відповідь отримали тільки з Львівської обласної клінічної лікарні. На жаль, багато лікувальних закладів проігнорували рекомендації МОЗу і нашого лабораторного центру, тому там є не найкраща картина із захворюваністю сьогодні. Якщо говорити відносно населення, бізнесових структур, то вчора я дав подання на комісію технологічної безпеки надзвичайних ситуацій, у якій було одним з пунктів — посилити контроль за дотримання карантинних заходів. Вважаю необхідним посилити контролюючі заходи підрозділами національної поліції, головного управління держпромспоживслужби у Львівській області, муніципальної поліції щодо дотримання карантинних вимог об’єктами торгівлі, ринками, ресторанами іт. д. Єдине, що можемо сьогодні — рекомендувати і просити. Здається, це знайшло відбиток: вчора на рівні першого заступника голови обласної адміністрації відбулася нарада саме з тими структурами, про які говорю. Їм було доручено організувати рейди перевірки різних об’єктів. З людьми складніше: притягнути людей до адміністративної відповідальності, а простіше — до штрафу, — у нас майже нереально. А об’єкти, які порушують, мають бути притягненими. У тому числі перевізники — подивіться, що у нас робиться у транспортних засобах, які перевозять населення: ніхто вже не контролює масковий режим, кількість людей-пасажирів. Побачимо, як спрацюють рейди і яким буде результат перевірок. Інший момент: наші люди не завжди розуміють і поки їх не покараєш якось, ігнорують вимоги. Проте я абсолютно переконаний, що якщо кожен не зверне увагу на свою поведінку стосовно дотримання елементарних рекомендацій, про які говоримо постійно, а це — соціальна дистанція, маска, миття рук, — ніколи цього не подолаємо. Але неможливо поставити біля кожної людини представника контролюючого органів. Тобто це двояке: з однієї сторони треба показати, яким може бути покарання, а з іншого боку — свідомість кожного повинна вийти на перше місце.

— Греки, наприклад, жорстко карали штрафами у 400 євро за недотримання карантину. І країна успішно виходить з карантину. Україна ж апелює до свідомості українців…

— На початку карантину, вулиці Львова були порожні. Люди прислухалися і виконали те, що вимагали. Не ратую за те, аби знову всі замкнулися і сиділи по хатах, перечікуючи цей період. Люди втомлені карантином, на роботу треба йти, бо потрібно за щось купити хліб, але у будь-якому випадку мусить бути свідомість і відповідальність власників та керівників. У нас немалі штрафи за порушення карантину: 17 тисяч за первинне порушення, а для підприємців за вторинне — 34 тисячі гривень. Більше того, на нараді з міністром з боку національної поліції прозвучала пропозиція про оформлення матеріалів у суд, як на кримінальну відповідальність. Ми втримали жорсткими заходами початок епідемії в області. Бачили по телевізору кавалькади автомобілів з трунами в Італії, у нас, на щастя, такого немає. Але зараз люди розслабились.

— На якому рівні зараз епідемія коронавірусу в області?

— Важко оцінити, як буде далі. Ми ніколи не стикалися з цим вірусом. Моя думка — ми зараз на піку захворюваності. Але є ще один момент: вдалося навчити лікувальні заклади не давати нам все поспіль. Були ситуації, коли у селі один чоловік захворів і ПЛР підтвердив у нього коронавірус, то нам принесли півсела людей проби на дослідження, бо були з ним у контакті. Такими обстеженнями ми і завалилися наприкінці травня-початку червня: у нас було понад чотири тисячі проб на аналіз ПЛР. Зараз вже є нормативні документи, накази МОЗ про те, що контактним слід насамперед піти на самоізоляцію або робити дослідження ІФА — імуноферментного аналізу. Якщо ж ІФА — позитивний, тоді йти робити підтвердження методом ПЛР.

— Тобто саме ІФА-дослідження розвантажили лабораторний центр?

— Дуже на це сподіваюся. Але є багато медпрацівників, які звертаються, щоб пройти ПЛР-обстеження. Їх можна зрозуміти, бо вони в контакті з коронавірусними хворими, але це навантажує наш центр. Згідно з нормативним документами, вони мають насамперед пройти ІФА-тестування, а потім, у разі позитивного результату, йти на ПЛР-обстеження. До нас зараз має надійти понад 100 проб з поліції. Але вже є постанова про те, що насамперед має бути ІФА-тестування. Вчора говорили з начальником обласної поліції, він погодився, але у той же час від них надійшло вже сьогодні близько 50 проб на ПЛР-обстеження. Не можу сказати, що це непотрібно, але це навантажує лабораторний центр, і знову можуть утворюватися черги. Об’єктивність скеровувати на ПЛР-обстеження людей медичними працівниками повинна бути належною і свідомою.

— Закритий Львівський кардіоцентр, пульмонологічна лікарня на вул. Коновальця, гематологія на вул. Чупринки у Львові, у відділеннях Львівської лікарні швидкої медичної допомоги та Львівської обласної клінічної лікарні є хворі серед медичного персоналу. Це у лікарні тепер йти небезпечно, бо можна там інфікуватися, як у розсадниках?

— У медиків важка робота. Вони зобов’язані контактувати з людьми, які до них звертаються. Можливо, не завжди вони належним чином звертають увагу на використання засобів індивідуального захисту, на вимоги інфекційного контролю… Для прикладу, інфекційна обласна лікарня, яка першою почала приймати ковідних хворих, має поодинокі випадки інфікування медпрацівниками ковідом. В інших лікувальних закладах — колосальна кількість хворих серед медичного персоналу.

— Кардіоцентр обласний закрили…

— Там захворіло вісім лікарів, підтверджених ПЛР-обстеженнями, але закрилися вони з профілактичною метою, бо якщо кардіохворі інфікуються корона вірусом від лікаря, то це закінчиться для кардіохворого летально.

— Гематологія закрилася так само?

— Так, вони лікують так звану імуносупресивну категорію пацієнтів, тобто тих, у кого імунітет ослаблений. Будь-яке додаткове захворювання, а особливо коронавірус, може спровокувати трагедію. Лікарні не є розсадниками. Лікарі самовіддано працюють у тих умовах, в яких опинилися ми усі.

— Наприклад, може ургентно поступити хворий травмований чи на гемодіаліз, а у нього є коронавірус…

— Тому і почали хворіти лікарі. Надати допомогу лікар зобов’язаний. Єдине, що треба лікарям захищатися від вірусу. Але ситуації були різні, тому й медики похворіли. Бувало, що надавати допомогу треба було негайно і надавали, не вдягаючись у захисні комбінезони. Тому так… Людину врятували, але не знали, що це був коронавірусний хворий. Та і лікар потім стає заразним для інших, не маючи жодних ознак хвороби. А 80% - безсимптомні вірусоносії, які виділяють вірус й інфікують. Тому наголошуємо про маски, про дистанцію, бо кожна людина перед вами десь у місті, у черзі в магазині може бути вірусоносієм.

— Візит міністра дає зміни в епідситуацію Львівщини?

— Щодо нашого лабораторного центру, то ми викладаємося на повну потужність, навіть більше… Чотири місяці наші працівники працюють без вихідних. Зрозуміло, мусимо колись комусь давати вихідний, бо люди на ногах не тримаються від втоми. Не усі наші працівники витримують це навантаження. У нас звільняються люди. Навантаження колосальне — ми забули, що таке нормальний робочий день, вихідні і свята…

— Про звільнення Романа Павліва не йдеться. Документів до вас не приходило у Центр?

— Ні. Навіть не знаю, як це коментувати. Роман Михайлович налагоджував роботу лабораторного центру, організовував все. Не бачу логіки у звільненні керівника, який розуміє роботу і функції служби.

— Львівщина відчула те, що санепідеслужбу буквально «розігнали». Згадаймо проблему зі сміттям…

— У 2003 Роман Павлів видав постанову про те, щоб закрити Грибовицьке сміттєзвалище, але закрити ми не маємо повноважень. Цю постанову обходили різними боками: то пропонували місцевим жителям трубопровід провести, то ще щось, тільки би не закрити проблему. Вона не закрита досі… Санепідслужбу потрібно було реформувати, але не відкидати повністю, бо наслідки не забаряться.