«Мій татусь – супермен!»

Аня Томчук з Калинівки, що на Вінниччині, має діагноз ДЦП, бо під час пологів отримала травму. Через страшну хворобу дівчинка не може сама ходити і говорити. Мама дівчинки, мабуть, втомилася від проблем, і коли Ані минуло п’ять років, вирішила віддати хвору дитину у дитячий будинок. Але батько Ані, Володимир Томчук, сказав, що буде виховувати її сам.

Пан Володимир не приховує, що спочатку було дуже важко. Його не розумів ніхто, навіть родичі, — казали, навіщо він пого­дився на таке. Зараз не шкодує, на­впаки, щасливий, що у нього є така розумна донечка.

— Аня не говорить, не ходить, по­стійно сидить, але, попри це, вона дуже розумна, добра, турботлива дівчинка, все розуміє, — каже пан Володимир. — Розуміє чотири мови: російську, українську, англійську та португальську (мама спочатку забрала її у Португалію. — Г. Я.). Я сам її годую, доглядаю. Ми з нею постійно відвідуємо різні конкурси, гуртки, ходимо гуляти містом, їзди­мо на море і у табори відпочинку.

Коли у соцмережах з’явилася ін­формація про конкурс «Мій татусь — супермен», Володимир Томчук вирішив взяти у ньому участь. Наді­слав фото зі своєю меншою донь­кою, а за кілька днів побачив, що став переможцем.

Уже вісім років Володимир Томчук сам виховує донечку.

— Коли переміг — було при­ємно і неочікувано, — каже пан Володимир. — Думаю, пере­міг через те, що люди бачили — я один виховую свою доньку. Багато хто з Калинівки мене знає, тому й підтримали.

За словами батька, Аня лю­бить читати. У неї вдома понад 15 енциклопедій. Їй цікаво чи­тати про тварин, планету Зем­ля, як все утворилося та звідки пішли люди. Вона чудово знає географію, у неї вдома є вели­ка географічна карта, на якій може показати, у якій країні живе будь-яка тварина, де яке місто і де які материки тощо. Навіть з дорослими змагаєть­ся, і вони їй програють.

Аня навчається у третьому класі, але програма у неї уже старших класів. На жаль, її не атестують, тому що не вміє го­ворити, але вона показує все руками і головою. Батько при­гадує, як одного разу вчитель­ка не прийшла до доньки на урок, і як це болісно сприйня­ла Аня. Довго плакала…

Попри те, що пан Володи­мир отримує невисоку пенсію, намагається ні в чому не від­мовляти дівчинці. Навіть зоо­куточок облаштував удома, де живуть шиншили, рибки, папу­ги…

Пан Володимир зізнаєть­ся, якби йому ще 13 років тому сказали, що він стане ось та­ким батьком, ніколи б не пові­рив. «А щоб стати найкращим батьком — потрібно дуже лю­бити свою дитину», — каже Во­лодимир Томчук.

Переможець конкурсу бід­кається: щодня доводиться зносити Аню з інвалідним віз­ком з п’ятого поверху. Тому хоче поміняти помешкання з п’ятого на перший. А ще вони з донькою мріють побувати у Карпатах, бо його донечка на морі буває щороку, а от гір не бачила ніколи…