«Дитина впала, рука підпухла. Батьки думають, до ранку пройде. Приходять до лікарні через два-три дні, а там перелом»

Учителька скаржиться батькам, що діти без дозволу під час прогулянки видираються на турніки, не дай Боже, не втримаються… Мама розповідає: «Дитина разом з вчителькою та однокласниками пішла до ігрового розважального центру. Син стрибнув — перелом гомілки». Дитячі травматологи б’ють на сполох: щодня кількість травмованих дітей зростає! Журналіст «ВЗ» побувала у травматологічному відділенні дитячої лікарні, що на вул. П. Орлика.

Завідувачка ортопедо-травматоло­гічного відділення дитячої міської лікар­ні Галина Гачкевич каже: «За останній пе­ріод кількість високоенергетичних травм різко зросла. Це і падіння з висоти (зокре­ма, з недобудованих будинків, дерев, пар­канів), важкі дорожньо-транспортні приго­ди. Крім того, раніше не було стільки місць для розваг дітей: батути, шведські стінки… Діти у розважальних центрах святкують дні народження. Бігають-стрибають. Часто у таких закладах немає належного нагляду. Тому і стаються такі неприємні речі. Потім батьки звертаються до суду».

Отримують діти травми під час занять з паркуру (стрибки з перешкодами), а також під час катання на велосипедах, самокатах. «Ви не уявляєте, як діти „ламаються“ під час таких стрибків, — веде далі лікар. — Буває, кістка ламається у кількох місцях, зі зміщен­ням. Такі травми складні для операційних втручань. Тривало реабілітуються. Напри­клад, 20 років тому перелому шийки стегно­вої кістки у дітей практично не було. Тепер щорічно по 3−4 переломи. Для дітей стар­шого віку використовуємо технології трав­матології дорослих».

Лікарі-травматологи кажуть, аншлаги у травматологічних відділеннях переваж­но влітку. Хоча ще років з десять тому відді­лення були переповнені взимку. «Тепер діти взимку мало гуляють. Травми отримують хіба що тоді, коли їдуть з батьками кататися на лижі у гори. Щоб мінімізувати травму, під час падіння треба згрупуватися та впасти на бік, — пояснює Галина Гачкевич. — Не можна у той момент витягувати руку… Маємо на тиж­день два-три випадки травмування дітей у школах: від звичайного забою м’яких тканин до перелому кістки. Ці травми діти отриму­ють у коридорах, на сходових клітках. Велика кількість дітей, не дивляться, куди біжать… Буває, катаються на перилах».

Хлопець з переломом руки розповідає, що потрапив в автомобільну аварію. «Ма­шина зігнулась, як пачка сірників, — каже пацієнт. — Весь удар припав мені на руку». Цікавлюся у лікарів, які травми діти отри­мують у побуті? «12-річна дівчинка стриба­ла на ліжку, вдарилася об кут і травмувала плече, — каже лікар-анестезіолог. — Дитина може послизнутися у ванній, на мокрій під­лозі, і травмуватися. Одна дитина отримає незначну травму, інша — перелом». Батьки зауважили, що сучасні діти — як «космонав­ти». Через те, що багато часу проводять за ґаджетами, мають погану координацію.

«Часто батьки займаються самолікуван­ням, наприклад, коли дитина обпеклася. На травмоване місце прикладають оцет чи ка­пусту, — веде далі Галина Гачкевич. — Цього не можна робити. Потрібно вчасно зверну­тися до лікаря, аби у подальшому уникнути зайвих клопотів. Трапляється, дитина впала, рука підпухла. Батьки думають, що до ранку пройде. Приходять до лікарні через два-три дні, а там перелом… Шкільні травми, як пра­вило, не є складними. Травмується переваж­но верхня кінцівка. Звичайно, трапляються пошкодження ділянки гомілково-ступневого суглоба. До стаціонару потрапляють ті, хто потребує операцій та маніпуляцій під знечу­ленням. Це стається як внаслідок важких до­рожньо-транспортних пригод, так і внаслі­док банальних побутових травм».

Лікарі-травматологи кажуть: «Наше від­ділення надає допомогу згідно з європей­ськими та північноамериканськими про­токолами. У випадку поступлення дитини у стаціонар проводиться ургентна малоін­вазивна операція зі значним зменшенням травматизації м’яких тканин, відсутністю великих шкірних розрізів та крововтрат. Ці методики призвели до значного зменшення терміну перебування у стаціонарі, до швид­кої реабілітації та відновлення нормального життя дитини та усієї родини».

«Щороку в Міській дитячій клінічній лікар­ні медичну допомогу отримують близько 36 тис дітей, з них 7 тисяч травматологічних, — розповів заступник головного лікаря з хі­рургічної роботи КНП „Міська дитяча клі­нічна лікарня м. Львова“ Федір Осим. — Деяке обладнання у нашій лікарні потребує оновлення, наприклад, рентген-обладнання, наркозно-дихальна апаратура. Ремонту по­требує й травматологічна операційна. Цьо­го року наша лікарня бере участь у місько­му конкурсі „Громадський бюджет Львова“. Проєкт передбачає три мільйони грн. Назва проєкту міської дитячої клінічної лікарні „Я знову хочу бігати“ — допоможи дітям з трав­мами», номер проєкту — 18. Якщо медичний заклад набере достатню кількість голосів і переможе в конкурсі, то на цю суму буде за­куплене сучасне обладнання для травмато­логічної операційної та зроблено ремонт — з метою забезпечення лікування згідно з євро­пейськими стандартами всіх дітей, які звер­таються в МДКЛ (м. Львів, вул. П. Орлика, 4). Голосування — з 1 по 15 листопада на сайті gb. city-adm.lviv.ua з допомогою bank-id або у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) вашого району".