«Там не дуже холодно. Нижче 25 градусів морозу буває рідко»
Національний антарктичний центр шукає полярників, які поїдуть працювати на станцію Вернадського
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/398512/antarktyda.jpg)
Якщо ви мріяли коли-небудь побувати в Антарктиді, маєте шанс. Національний антарктичний науковий центр МОН оголосив конкурс з відбору кандидатів до складу XXV Української антарктичної експедиції 2020−2021 рр. на антарктичну станцію «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез у Західній Антарктиді. Потрібна команда з 12 осіб — семи науковців (біологи, метеорологи), трьох інженерно-технічних спеціалістів, лікаря та кухаря.
«Основна вимога до кандидатів — міцне здоров’я та витривалість, адже доводиться працювати в екстремальних умовах. Є віковий ценз — 45 років, натомість обмежень за статтю немає. Зараз на станції зимують дві жінки — біолог та лікар, — каже головний інженер Національного антарктичного наукового центру Ігор Мороз, який був на станції „Академік Вернадський“ п’ять разів. — Станція розташована не за полярним колом, тому там не дуже холодно. Нижче 25 градусів морозу температура не опускається. Хоча бувало і -30. Але загалом погодні умови там важкі, дуже вітряно і часто змінюється погода. Буває, до обіду сонце, аж сніг тане, а після обіду різко захмарилось, почався сильний вітер і сніг. До ранку — уже по коліна снігу. Аби вийти зі станції, треба спочатку розчистити собі стежку. Пригадую, у 2006-му зварювали новий резервуар. Мали на це три місяці. А погода була як на зло: постійні вітри, мокрий сніг, погана видимість. Навіть не хотілось виходити зі станції. Але зварники мусили в таких умовах працювати. Біологи, метеорологи також мусять виходити у будь-яку погоду, бо робота є робота».
Обмежені терміни виконання робіт на станції пов’язані з тим, що робітники мають вчасно повернутись на материк. Скажімо, команда зимівників змінюється лише навесні, коли є можливість доплисти до станції кораблем. Шлях в Антарктиду нелегкий. Зазвичай полярники летять літаками до Аргентини або Чилі. На це йде приблизно дві доби. А потім ще кілька діб добираються кораблем до острова Галіндез. І це найнебезпечніша ділянка шляху, адже плисти доводиться через протоку Дрейка, яку штормить тут більшу частину року. Десятиметрові хвилі тут — норма.
Ще одне випробування для учасників дослідження — брак спілкування. Адже впродовж цілого року людина бачить лише одинадцятьох своїх співробітників і біло-блакитні антарктичні пейзажі. Тому серед основних вимог до кандидатів — неконфліктність та здатність працювати в умовах депривації (коли людина тривалий час не може задовольнити свої психологічні потреби).
«Найбільшу радість на станції викликає спілкування з тваринами. Якось ми десь пів години через вікно спостерігали за іграми тюленів. Десь зо два десятки дорослих тюленів намагались одночасно залізти на невеличку крижину: зіштовхували один одного, падали і лізли знову. Виглядало дуже смішно, — каже Ігор Мороз. — А ще там дуже багато птахів. Вони приходять до станції випрошувати харчі — це простіше, ніж самим собі здобувати їжу. Буває, йдеш, а за тобою метрів за десять плентається поморник. Якщо не даси чогось, може і в ногу дзьобнути. Особливо обережними треба бути, коли самки поморників сидять на яйцях. Самці тоді охороняють територію. У цей час доводиться ходити тільки з піднятою над головою лижною палицею. Бо коли поморник захищає гніздо, намагається клюнути у найвищу точку. Так удар йде на палицю, а не на голову. А дзьоб у них міцний. Якось мені довелось рятувати пінгвіненя. У нас там є озерце. Маленьке пінгвіненя провалилось під лід, не могло вибратись, а поморники вже тут як тут — чекають на здобич. Довелось лопатою витягувати того пінгвінчика».
Скільки платять учасникам експедиції?
Кандидати, які пройдуть конкурсний відбір, отримуватимуть посадовий оклад на основі Єдиної тарифної сітки для бюджетників. Він буде залежати від посади та наукового ступеня працівника. Крім того, всьому складу експедиції нараховується антарктичне польове забезпечення за кожний день перебування на антарктичній станції «Академік Вернадський» у розмірі 720 грн. Усіх зимівників також забезпечують харчуванням, речовим майном (одяг, взуття та ін.), санітарно-гігієнічними засобами та медичними засобами на час експедиції.