Одна блискавка вбила багатодітну матір. Інша за мить підпалила її хату...

Нещодавні весняні грози, що пронеслися Шацьким краєм, наробили багато біди. Велике горе прийшло в оселю Дударчуків із села Мельників. Одна травнева блискавиця вбила багатодітну матір, інша за мить підпалила її дім. Залишилися сироти без неньки та даху над головою…

— Ми познайомилися з Юлею в Білорусі, у неї у селі Дрочеві (Брестська область. — Авт.). Це недалеко від нас, можна коником добратися. Ото трохи поїздив до неї, і поженилися. Їй тоді було 19, мені — 25, — згадує Юрій Дудар­чук.

Подружжя вирішило починати сімейне життя окремо від батьків, й купило собі у Мельниках хати­ну. Невдовзі народилася донечка Христинка, за нею — син Віталик. Тоді, понад десять років тому, у дім вперше постукала біда: ма­ленький синочок обварився окро­пом і мав страшні опіки. Важкі операції й довгий реабілітаційний період, страшні рубці пошраму­вали дитяче тіло… Але малюк ви­дряпався. Згадує чоловік, як років зо два тому повторно Віталику робили пластичну операцію, бо через давні рубці хлопчик не міг нормально руку підняти. Але і це випробування пройшли.

Є у Дударчуків і ще один синочок, Ми­колка. Він — справжня потіха для сім’ї. У той страшний вечір, коли надворі розгу­лялася смертоносна стихія, хлопчик ледве сам не опинився в епіцентрі подій.

— Ми з Юльою вигнали корови і пішли чергу пасти, — зажурено розповідає Юрій. — Пасовисько недалеко від нашої хати, ме­трів за вісімсот. Ми раніше завжди ще й Миколку із собою брали. А тоді, хоч він і просився йти з нами, лишили малого з ді­дом та бабою.

Чоловік впевнений — це Господь вберіг дитину. Йому страшно думати, що могло статися, якби синочок подався з ними на пасовисько.

— Уранці небо було чисте та ясне. А десь о пів на четверту як стало лити! — далі зга­дує він. — Потім почало блискати. Я сто­яв з одного боку біля корів, Юля — метрів за десять від мене. Раптом як гримнуло! Я аж присів. Оглядаюся, а вона лежить. Я до неї: «Юля, вставай, Юля, вставай!» Але дивлюся, вона… все.

— Коли Юра прибіг і сказав, що біда, Юлю вбило, ми разом повернулися на па­совисько, — розповідає брат чоловіка Сла­вик. — Від того, що я там побачив, досі не можу отямитися. Вона була вся обпечена, особливо груди, мала губи сині. Від уда­ру блискавки їй розірвало внизу штани, а в гумових калошах аж діри поробилися…

Кажуть, таку біду міг притягнути неви­мкнений мобільний телефон. Але чи так це, ніхто не знає зараз напевно.

Приголомшені горем чоловіки чекали на швидку. Аж бачать — пожежна маши­на мчить селом. Не придивлялися, звідки дим клубочиться. А виявилося — з хати Ду­дарчуків. Це так похазяйнувала інша блис­кавка. Розряд влучив в антену, за мить загорілася проводка в кімнаті, де стояв телевізор. Вогонь зчорнив стіни, попла­вив техніку, зжер інші хатні речі. Не заче­пив лише ікону Спасителя. На щастя, по­жежу вчасно загасили, й з димом не пішов увесь дім.

— Та хай би все зотліло, аби Юля була жива, — горює чоловік. — Як тепер без неї?

До старших дітей вже прийшло усві­домлення, що мами нема. Їм повідомили про трагедію в школі (Христина та Віталій навчаються в інтернаті у Головному). А от найменший, Миколка, здається, досі че­кає, що ось-ось ненька повернеться, обі­йме його, приголубить…

Поки Юрій з дітьми перебрався жити до батьків. Хапається за голову: з чого по­чинати ремонт вдома? Роботи непочатий край, а грошей — катма.

— Якось з хатою буде. Важко, але треба триматися, — каже. — Бо в мене діти є!

Волинська область

Фото автора

До теми

Смерть від удару блискавки — доволі поширене явище. Цього тижня на Херсонщині вогня­на стихія з неба вбила 17-річну дівчину, яка збирала полуниці. Під час роботи у полі несподі­вано зірвалася буря, працівники почали втікати. У цей момент на телефон дівчини хтось по­дзвонив, і це мало фатальні наслідки: ґаджет притягнув до себе убивчу блискавку…

Того ж дня у сусідньому районі цієї ж області блискавка убила пастуха, вивела з ладу по­бутову техніку у сільських будинках.

11 травня такий же трагічний випадок стався на одній з дач поблизу районного центру Со­каль на Львівщині. Блискавка убила 66-річного чоловіка, а його дружину важко травмувала.

10 років тому, у липні 2009-го, блискавка призвела до загибелі народного депутата Васи­ля Червонія. Він з родичами ловив рибу у ставку с. Деражного на Рівненщині. Одночасно роз­мовляв по мобільному. Зненацька почало гриміти. Вогняний смерч з неба влучив у політика…

Щороку на землі фіксують мільйони ударів блискавок. Від них гинуть сотні людей, завда­ні збитки вимірюються мільярдом доларів.

Щоб вберегтися від цієї стихії, фахівці з надзвичайних ситуацій радять під час грози вибратися і відійти від водойми на 50−70 метрів, сховатися у будинку або в автомобілі. Треба вимкнути мобіль­ний телефон, зачинити вікна-двері в оселі. У грозу не можна бігти по полю, стояти під одиноким де­ревом чи будівлею з металевим дахом, бо вони притягують блискавку. Небезпеку можуть створити й ювелірні вироби із золота і срібла, парасоля з металевою ручкою.

Іван Терен