Військово-медичний клінічний центр Західного регіону від сьогодні має новий генератор
Лікар Тарас Кльофа:" Нарешті під час операцій ми не хвилюватимемося за вимкнення електроенергії".
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/381326/unnamed6.jpg)
Військовий госпіталь — так усі звично називають заклад, який має одне з найкращих в Україні медичне устаткування і фахівців, котрі знають про боєві рани не лише в тилу, але й на передовій. Військово-медичний клінічний центр Західного регіону — така повна назва — пишається своїми лікарями і досягненнями. І не любить скаржитись на проблеми. Але була одна, яка видавалась на перший погляд несуттєвою — медзаклад не мав сучасного генератора. Тобто, поки електропостачання було безперебійним — все працювало і ніхто не згадував про потребу запасного джерела живлення. Але раз-два на пів року пріоритети миттєво змінювалися: від наявності і справності та вчасного підключення залежав не лише перебіг операції для важкохворого солдата, але й його життя. Великий клінічний центр не має автономної підстанції, а повністю в мережі електропостачання усього Личаківського району. Відповідно, якщо трапляється аварія, то вона торкається не тільки мешканців квартир і власників магазинів, а й усього медичного устаткування на Личаківській, 26
/wz.lviv.ua/images/articles/2018/11/unnamed3.jpg)
Я пам’ятаю, коли прийшов сюди працювати, — згадує старший ординатор урологічного відділення клініки урології та гінекології Тарас Григорович Кльофа, — у 2000 році — то дизельний старенький генератор уже тут давно був. Навіть невідомо, скільки років ще до того він працював. Цього року вимкнення електропостачання району знеструмило усі палати і відділення нашого госпіталю пізно вночі. Уявляєте, скільки часу потрібно, аби викликати технічних працівників для підключення старого генератора? Вдень — вони на робочих місцях. А вночі — їм потрібно доїхати сюди. Ми впорались оперативно — за 40 хвилин. Але! Це не є страшною проблемою тоді, коли не проводяться операції. Коли нема повної залежності пацієнта від апаратного забезпечення. Саме так і трапилось в той останній раз. Але були такі ситуації вдень, коли повністю оперблок працює, йде 10−15 операцій одночасно і тут — гасне світло. Добре, якщо операція ще не почата і анестезіологи собі можуть дати раду. А коли вона вже в процесі? А коли ти працюєш на судинах? Або коли вона робиться лапароскопічно, без розрізів, і, не дай Бог, там якраз йде той етап, який супроводжується кровотечією? Це ж хірургія, тут все можливо. Фактично, у такому випадку — патова ситуація. Ти мусиш щось зробити, а не завжди… не завжди це реально можливо. Якщо це ендоскопічне втручання…
А якщо операція в кардіо-хірургічному відділенні?
Я навіть не хочу про це говорити. Самі розумієте.
Але ж генератор в будь-якому випадку не забезпечить потреби в електроенергії усього комплексу?
Звісно, але він забезпечить ті відділення, які гостро потребують: операційні і палати інтенсивної терапії. Там, де пацієнти знаходяться на респіраторній підтримці, де їхнє життя підтримується тією чи іншої технікою.
Як давно і до кого Ви звертались за допомогою у вирішенні питання забезпечення новим сучасним генератором?
В ідеалі — це мало б зробити з бюджету Міністерства Оборони. Але складність полягала в тому, що формально старий генератор є? Є. Хоч старий, але є. Тому першочерговою ця проблема не здавалась. Ось тоді і зародилася в мене думка, шо я можу не тільки, як лікар, але й як депутат, звернутися до місцевої влади. Спочатку я озвучив її серед депутатів нашої фракції, потім звернувся до міського голови Львова, потім до Обласної ради. Далі я скерував депутатський запит і на нього відповіли схвально. І ось — здійснилося — фінансування проекту розділили 50% на 50%. Половина — місто, половина — облрада. Процедура тендеру відбулася. Я маю велику надію, новий генератор буде встановлений у нашому госпіталі якомога швидше і працюватиме довго та надійно. Тепер паузи між несподіваним вимкненням електропостачання і запуском генератора — не буде. Все працюватиме безперебійно. Як і наші лікарі)
Ви пишаєтесь цієї своєю маленькою, але усе ж — перемогою?
Я не вважаю, що це моя перемога. Я просто дуже радий, що цей проект зреалізований. Бо мова йде про здоров’я і життя людей.
Довідка:
Кльо́фа Тара́с Григо́рович — полковник Збройних сил України. Заслужений лікар України, лікар-уролог вищої категорії, кандидат медичних наук, заступник начальника з медичної частини Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.