Прощавайте, жеки!

Питання створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (як альтернатива — передачі будинків на обслуговування управлінським компаніям) знову постало на порядку денному. Депутати Львівської міської ради на останній сесії ухвалили одне з найважливіших рішень, яке стосується кожного, — «Про врегулювання питання управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у Львові». Це черговий крок, аби сказати «па-па» радянським комунальним відносинам між мешканцями та жеком.

До 1 січня 2019 року ра­йонні адміністрації мають списати житлові будинки з балансу місцевих рад. А меш­канці — визначитися щодо по­дальшої форми управління бу­динком: або створити ОСББ, або передати будинок на обслу­говування управлінській компа­нії, або взяти будинок на само­обслуговування.

Поки мешканці визначати­муться з формою управління бу­динком (тобто до кінця року), будинок буде і надалі обслугову­вати ЛКП (колишній жек. — Авт.). Бо ще діють угоди, укладені між мешканцями і ЛКП на обслуго­вування будинків комунальної власності. Таких будинків у Льво­ві 7644. Після нового року ЛКП вже не буде обслуговувати ці бу­динки, натомість мешканці ма­тимуть на визначення ще три мі­сяці — до 1 березня 2019 року. Якщо й доти не визначаться, тоді Львівська міська рада оголосить конкурс, у результаті якого буде визначено і призначено управи­теля кожного будинку.

«Ця реформа насправді вже почалася у Львові, — доповідала з трибуни сесії директор депар­таменту житлового господар­ства та інфраструктури ЛМР Ірина Маруняк. — У нас назагал є 9471 будинок: з них 7644 — у ко­мунальній власності і 1268 ОСББ. Щотижня створюється 2−3 нові ОСББ, 45 будинків — уже на обслу­говуванні в управлінських компа­ніях, 266 — на самообслуговуван­ні. Є будинки, де створено ЖБК».

За словами депутата Вале­рія Веремчука, ця ухвала сто­сується 70% мешканців Львова. Аби львів’яни активніше визна­чалися із подальшим управлін­ням будинком, на сайті міськра­ди розмістять інформацію про всі чинні управлінські компа­нії, які є у Львові. Ухвала покли­кана змінити філософію став­лення власників квартир до спільного майна. Усі мешканці багатоквартирного будинку від­повідальні за те, що робиться у під’їзді, біля будинку, ця ухвала дає їм право вибирати, хто буде обслуговувати цю територію.

«Досі існувала колізія — буди­нок у комунальній власності (де­які — у державній), а всі кварти­ри приватизовані, — виступала на користь ухвали депутат ЛМР Любов Давидович. — Це нело­гічно. Що дає ухвала? Будинок списується з балансу міста, але це дає можливість людям ство­рити ОСББ чи інші форми управ­ління. ОСББ матиме можливість брати участь у програмі „Теплі кредити“ (утеплення будинків, кошти на яке пропорційно ви­діляються з держбюджету, бю­джету місцевих рад та за кошти мешканців, яким пропонують взяти кредит. — Авт.)».

Незважаючи на те, що зага­лом депутати підтримали «до­леносне» рішення, запитання до його творців у залі були. Депу­тат Олег Сорочкін поцікавився, за який кошт утримуватимуться будинки історичного ареалу міс­та, але поза зоною ЮНЕСКО: «Пе­реважно програмами підтримки ОСББ користуються великі будин­ки, розташовані на Сихові та в ін­ших районах. У Львові є великий історичний ареал, де розташова­ні класичні будинки, побудовані у другій половині ХІХ століття. Є такі будинки на 2−3 поверхи, де є 8−10 квартир. Там люди не матимуть достатньо коштів на утримання будинків. Чи після списання з ба­лансу місто вкладатиме достатньо коштів у ремонт будинків, яким більш ніж 100 років? Зараз лево­ва частка цих будинків ремонту­ється за титульними списками (це перелік будинків, у яких необхідно провести роботи із капремонту. Кошти на проведення капремон­ту виділяє виконком ЛМР щороку, відповідно до цих титульних спис­ків. — Авт.). Бо гроші, які мешкан­ці платять за квартирні послуги, не перекриють того, що районні ад­міністрації включають у титульні списки. Якщо місто не буде вкла­дати коштів у ремонт цих будинків, то через 10−20 років вони будуть масово валитися. Тому пропо­зиція — розробити програму під­тримки належного стану житлових будинків у межах історичного аре­алу Львова».

Ірина Маруняк повідомила, що на сьогодні у Львові діють дві програми фінансування ремон­тів у житлових будинках. Пер­ша — програма співфінансуван­ня, де 70% коштів виділяє місто, а 30% - мешканці (члени ОСББ). Друга — програма «Теплий дім», якою можуть скористатися та­кож будинки ОСББ. Ці програми діятимуть і після списання бу­динків із балансу міста.

…Отже, львів’янам залиша­ється півроку, аби визначитися, хто управлятиме їхніми будинка­ми. Далеко не усі в захваті від та­ких реформ. 60-річна мешканка високоповерхівки у Сихівсько­му районі пані Ганна обурю­ється: «Нам кажуть — тепер ви господарі у своєму будинку, від­повідаєте за всі приміщення, які є у ньому, в тому числі місця загаль­ного користування. Навіщо мені таке господарство? Наш багато­квартирний дев’ятиповерховий будинок не ремонтувався з ра­дянських часів. Підвали підто­плюються, дах протікає. У будин­ку живуть самі пенсіонери. Зараз голова ОСББ чи управлінської компанії „заспіває“, що треба ша­лені кошти на ремонт. Скажуть, що маємо брати кредит. А як не зможемо виплачувати, то нас із квартир повиселяють?»