Сучасний лічильник тепла — на стару радянську батарею?

Мешканці старих «радянських» будинків отримали можливість власноруч регулювати температуру у своїх помешканнях і платити виключно за власним лічильником. Відповідне рішення було прийняте на останньому засіданні Кабміну. Кабінет Міністрів затвердив порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільчого обліку тепла у будинку.

Коментуючи прийняття відповідної постанови, віце-прем'єр-міністр — міністр регіонального роз­витку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко зазначив, що завдяки прийнято­му рішенню українці можуть самостійно обирати оптимальну систему індивіду­ального обліку тепла. «Це можливість за­ощаджувати споживання тепла і платити виключно за власним лічильником. Об­рати оптимальну систему індивідуально­го обліку можна за технічної можливості інженерних систем у будинку», — написав він на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Як пояснює міністр, раніше індиві­дуальний (поквартирний) облік був до­ступний лише мешканцям будинків з горизонтальною системою опалення (зазначимо, горизонтальна система опалення вже всюди застосовується в елітних житлових комплексах, а також впроваджується і в новобудовах економ- класу. — Авт.). Тепер поквартирний облік доступний і для будинків зі «стояками» радянського зразка. Власники квартир, які встановлять прилади-розподілювачі на опалювальні прилади (за умови вер­тикальної системи опалення), зможуть регулювати температуру у своїх помеш­каннях, заощаджувати тепло і платити виключно за власним лічильником, а не за перевитрати недбалого сусіда. До­плачувати вони будуть лише за обігрів загальних місць користування та допо­міжних приміщень, згідно із площею їх­ньої квартири.

Досі мешканці старих будинків, де була відсутня технічна можливість вста­новити індивідуальний лічильник, плати­ли за все тепло, яке споживала будівля за комерційним будинковим вузлом. Плата ділилась пропорційно площі на всіх, усі платили однаково.

Аби перейти на індивідуальний облік, внутрібудинкову систему опалення, бу­динок має обстежити комісія, визначе­на суб’єктом господарювання, який має відповідну ліцензію. Замовник обсте­ження — власник (співвласники) будівлі (будівля може перебувати на балансі місцевого комунального підприємства, у ній може бути управляюча компанія, або створене ОСББ, ЖБК тощо). Комісія має скласти акт про технічну можливість встановлення приладів обліку тепла у будинку. Якщо в акті буде зазначено, що така технічна можливість відсутня, в акті, зокрема, перелічуються заходи, здій­снення яких дозволить встановити при­лади обліку тепла.

Для системи обліку за допомогою приладів-розподілювачів необхідно, щоб їх встановили не менш ніж 50% меш­канців багатоквартирного будинку. Це вимога Закону «Про комерційний об­лік теплової енергії та водопостачання». Оплата встановлення такої системи здій­снюється коштом споживачів — власників квартири.

Як пояснив головний менеджер проектів Офісу підтримки та впрова­дження реформ Мінрегіону Володи­мир Галанюк, для отримання консульта­цій з цього питання можна звертатись до будь-якої монтажної чи проектно-мон­тажної організації на ринку, що пропонує послуги з встанов­лення квартирних лі­чильників тепла. Тре­ба лише перевірити, щоб ця компанія мала відповідну ліцензію на такі види робіт. У разі технічної можливості вони запропонують вам встановити те­пловий лічильник або відмовлять — залежно від особливості сис­теми опалення вашого будинку. У разі немож­ливості встановлення квартирного теплового лічильника треба звертатися до інших компаній — які про­понують встановлення приладів-розпо­ділювачів теплової енергії.

Нововведення, оприлюднене на «ФБ» міністра ЖКГ, уже «обросло» комента­рями «за» і «проти». Киянка Галина Но­викова налаштована скептично: «Не поспішайте тішитися з такої новини. Є хитра абревіатура — МЗК, тобто місця за­гального користування (або ж допоміжні приміщення, а це — підвали, ліфти, схо­ди, сходові майданчики тощо. — Авт.). Стоїть лічильник тепла на вашу квартиру, і ви, згідно з його показниками, справно щомісяця платите. А вам до тієї суми до­дають ще щонайменше 50% ціни. Напри­клад, у вас платіжка на 1200 грн., а вам ще 600 грн. накидають за МЗК. У мене квартира в Києві близько 80 кв. м площі. Отже, за якісь 40 кв. метрів МЗК я маю сплачувати щомісяця 50% того, що я пла­чу за свою квартиру, де в мене все уте­плено, є регулятори тепла на батареях, а отже, я можу економити. Ніякого впливу на витрати тепла в МЗК я не маю. От і думайте, чи справді на на­шій вулиці свято. Маю ве­ликий сумнів…».

«Живу в дев'ятиповерховому 18-під'їзному будинку, — обурюється Наталя Со­болєва. — Яким чином домовитися з половиною власників квартир про встановлення індивідуаль­них лічильників, якщо 30% мешканців отримують суб­сидії? Для кого ця постано­ва Кабміну? Просто немає цензурних слів!!!».

Також дописувачі «ФБ» зазначають, що ніхто не скасовував таких «під­водних каменів» постанови, як висока вартість лічильників тепла чи приладів- розподілювачів теплової енергії, необ­хідність переобладнання батарей для встановлення цих приладів, а також те, що подекуди підприємства-монополіс­ти відмовляються брати на баланс такі лічильники.