«Я дихаю піскосумішшю 61 рік…»

Львів ризикує втратити реноме одного з найчистіших міст Галичини через… пісок. Так, банальний жовтий пісочок засипає вулиці королівського міста Лева. Причина — посипання взимку вулиць піскосумішшю (пісок і сіль у пропорції 4 до 1). Аби Львів не перетворився на пустелю Сахару, на сайті міськради було зареєстровано електронну петицію «Ні піскосуміші!». Автор петиції — Мирослав Голяк, помічник депутата міськради Олега Шміда. Петиція була зареєстрована 12 квітня і лише у перші чотири дні набрала рекордні понад 500 голосів.

Петиція вимагає запровадити цивілізовані методи утримання вулиць взимку. «Зимове утримання вулиць за допомогою розсипання тонн суміші піску і солі є застарілим методом навіть для України, — йдеться у петиції. — Піскосуміш після танення снігу забруднює вуличну інфраструктуру, повітря, потрапляє в очі та легені мешканців. Забиває дощову каналізацію, додатково навантажує очисні споруди, чималі кошти йдуть на збір та вивезення залишків. Крім того, двірники найчастіше утилізують піскосуміш у газони, що погіршує і без того поганий стан ґрунту: у ньому накопичується сіль, пісок не пропускає воду й повітря до коренів рослин. Навіть у центрі міста бачимо щорічну заміну саджанців молодих дерев, ціна яких сягає 3 000 гривень за штуку».

Автор петиції пропонує альтернативу: на проїзній частині використовувати чисту сіль, або знайти нешкідливі для взуття і лап тварин реагенти. Каже, так роблять у Києві. На пішохідній частині — лише механічні способи прибирання, а саме: механізоване прибирання, де це можливо (так роблять у Вінниці). Використовувати дрібні камінці (відсів граніту, базальту тощо), що вмерзають у сніг і створюють надійне зчеплення з підошвами взуття. Це перевірено у країнах ЄС — на вулицях із сильними ухилами. Подекуди цей дрібний відсів просто зберігають у лунках дерев. На відміну від піску, дрібні камінці покращують доступ води та повітря. Крім того, відсів можна використовувати не один раз. Як тимчасовий захід можна виставляти пластикові контейнери для зберігання свіжої та збору відпрацьованої піскосуміші, яку потім будуть утилізовувати двірники.

Хоча депутати міськради підтримали цю петицію та доручили виконавчим органам розробити дорожню карту її реалізації, у сесійному залі розгорнулася запекла дискусія. «Використанню піскосуміші немає жодного виправдання, — обурився депутат Сергій Івах. — Люди за цей рік надихалися піском. Знаю, у Галицькому районі є спецтехніка для прибирання піску з вулиць. Але мені сказали, що використовувати її — дорого. Але здоров’я людей — ще дорожче! Реагент і піскосуміш заб’ють каналізацію — от вам і ціна їхнього використання. За кордоном використовують такі реагенти, що немає корозії ні машин, ні шкоди взуттю. А у нас такі порохотяги, що вони знизу пісок затягують, а потім у повітря його розпилюють. Прохання не рахувати гроші і подумати про здоров’я львів’ян!».

Але заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак доводив, що на повноцінну реалізацію петиції бракує коштів у бюджеті. Зокрема, бюджет Львова у 30 разів менший за бюджет Кракова. А спецреагенти, які використовують у Києві, призводять до корозії металу, пошкоджуючи автомобілі. Єдиний шлях вирішення проблеми — купувати сучасну техніку для прибирання. Але вона дуже дорога. Така машина в Німеччині коштує 300 тисяч євро.

Він також зазначив, що реагенти не працюватимуть при дуже низьких температурах. «Іншого шляху, ніж посипати піскосумішшю, коли є сніг і мороз, немає, — зазначив пан Бабак. — При мінус 10 градусів і висоті снігового покриву 30 сантиметрів жоден реагент не працює. Такого реагенту ще не придумали…».

«Благими намірами шлях вистелений, — зауважив «аксакал» депутатського корпусу Юрій Кужелюк. — Я дихаю піскосумішшю 61 рік. Не можна підходити до проблеми по-дилетантськи. У Львові за мерства Буняка проводили експеримент із соляним розчином. Але швидко відмовилися, бо це шкодило автомобілям.

Львів — гористе місто, і по Личаківській, і по Стрийській справді добре було би посипати абразивним матеріалом. Але як будемо використовувати нові матеріали — щонайменше утричі зросте вартість".

Депутат Олег Сорочкін зазначив, що основна проблема — це пил, і він іде не тільки від піскосуміші. Наприклад, вулиця Шевченка від церкви Анни до вулиці Бортнянського — це курна дорога, степ. Тому що там з обох боків дороги йде будівництво.

«Будемо над цим працювати, купуватимемо техніку, поступово будемо мінімізовувати використання піску, але не все так однозначно. Робимо попередні розрахунки для придбання сучасної техніки», — пообіцяв Сергій Бабак.

Журналіст «ВЗ» поцікавилася, чи вирішують проблему із утилізацією піскосуміші поливальні машини (які ми, до речі, останнім часом рідко бачимо на вулицях міста). «У нас на комунальних шляхоремонтних підприємствах міста Львова, які залучаються до санітарного прибирання і утримання вуличної мережі, є дев’ять поливальних машин, — розповів «ВЗ» начальник управління інженерного господарства ЛМР Олександр Одинець.

— Кожна районна адміністрація затверджує графік роботи поливальних машин. Можливо, ви їх не бачите, тому що вони працюють рано-вранці, 7−8 ранку. Коли дощова погода, вони, зрозуміло, не працюють. І переважно вони працюють після того, як пройде вакуумний пилосос (таких порохотягів у місті є три). Поливальні машини частково змивають піскосуміш. Але не повністю. Проблему треба вирішувати комплексно. Прагнемо повної механізації процесу прибирання. Маємо пропозиції з придбання спеціалізованої техніки, яка прибиратиме і прибордюрну частину, і хідники. І не тільки від піскосуміші, а й від пилу, ґрунту, бруду, який потрапляє із зеленої зони вулиці. Зараз на вулицях практично немає піскосуміші, яка залишилася із зими. Але є несумлінні забудовники, які виїжджають із будмайданчиків і, не миючи коліс машин, наносять ґрунт на вулиці. Цей бруд потім висихає і розпилюється. Є несумлінні перевізники сипучих матеріалів, того ж піску чи землі. Усе це висипається з кузова".

«Чому цього року так активно заговорили про використання піскосуміші і проблеми від неї? — веде далі Олександр Одинець. — Думаю, тут співпало декілька факторів. По-перше, цього року в зимовий період ми використали дуже багато піскосуміші (26 тисяч кубометрів). Стараємося якомога краще утримувати вуличну мережу взимку. По-друге, у квітні у нас практично не було дощів, відповідно, зійшов сніг, і усе це одразу висохло на вулицях. По-третє, це ажіотаж, який виник цього року. Хоча той самий пісок ми використовували і минулих років, і так само після зими його прибирали».