З одного боку — літні майданчики, з іншого — припарковані авто

Чи не кожен ресторан та кав’ярня мають свій літній майданчик і пригощають відвідувачів на свіжому повітрі. Плюсів у таких майданчиків кілька: там можна курити, насолоджуватися літнім вітерцем… Але такі зручності для клієнтів закладів створюють дискомфорт для пішоходів. З одного боку їх «атакують» літні кафе, з іншого — припарковані автомобілі.

Озброївшись рулеткою і нормами, вирушаю перевіряти, чи дотримуються львівські заклади правил. Деякі з них лінійкою точно нічого не міряли — розмістили столики на свій власний розсуд, залишивши для пішоходів лише півтора метра дороги.

Але цієї відстані вистачило б, якби у пішоходів не «крали» дорогу припарковані поруч авто. На таких ділянках двом людям доводиться протискуватися бочком.

До прикладу. «Вулиця Курбаса офіційно мала бути пішохідною. Але вийшло як завжди. По пішохідній вулиці пішоходу пройти нереально. Особливо, скажімо, мамі з візочком. Я вже не кажу про те, як туди заїхати «швидкій» чи пожежній машині. Зате за бюджетні гроші та за рахунок громадського простору чудово розширився бізнес місцевих «наливайок», — обурюється львів’янка Олена.

Зазвичай о десятій ранку працівники кафе розставляють столики та крісла. Працюють такі «літники» до пізнього вечора. Тим часом пішоходи, діти та матері з візочками змушені оминати майданчики та припарковані автомобілі, виходячи на дорогу. Водії також не задоволені ситуацією.

«З початком роботи майданчиків люди почали постійно виходити на дорогу, їх треба пропускати, більше сигналити, щоб нагадати — дорога для автомобілів, а для пішоходів є тротуар. Хоча коли виходжу з машини і сам стаю пішоходом, добре розумію, що тротуари загромаджені стільцями й столикам і пройти немає де», — каже водій з 20-річним досвідом Олег Петрин.

Обурюються майданчиками і гості міста. За словами Наталі Косинської, яка щороку приїжджає до Львова до онуків, більшість «літників» псують не лише архітектуру Львова, а й бажання прогулятися містом увечері.

«Проїзд Крива Липа — це наруга над містом. За кілька років ця територія деградувала. Розвиток ресторанного бізнесу не повинен перетворювати міське середовище на базарну клоаку. Намагаюсь оминати це місце. Особливо ввечері, адже через гомін гостей закладу, стукіт склянок-тарілок та сигаретний дим прогулянка нагадує не затишний Львів, а метушливий мегаполіс», — каже жінка.

Колір, вигляд та конструкція літніх майданчиків різноманітна — від скромних парасольок до фешенебельних терас. У 2016 році мерія заборонила встановлення дерев’яних подіумів під літні майданчики. Такі помости можливі лише на похилих вулицях, але їхня висота не мала б перевищувати 10 см у найвищій точці. На вулицях, де нема значних перепадів висоти, встановлювати тераси заборонено.

Проте найбільше ресторатори обурюються нововведенням мерії видавати дозволи на літні майданчики лише на рік. Деякі з них не на диктофон зізнаються, що це провокуватиме хабарництво, оскільки черги на отримання дозволів суттєво збільшаться, а виготовлення дозволу на один ресторан займає щонайменше три місяці.

Проте у ресторанах та кав’ярнях не приховують, що літні майданчики приносять своїм власникам неабиякі прибутки. «Клієнти, які сідають на вулиці, замовляють більше, залишають непогані чайові. Люди там більш розслаблені… Як правило, замовляють алкоголь. Під вечір підношу гостям пледи та спеціальні подушки на стільці, так сидіти комфортніше і затишніше. Є у „літників“ і мінус — через вітер розлітаються серветки, через нерівну поверхню бруківки столики часто перехиляються, і з них падають склянки, виделки», — розповідає студентка Юлія, яка працює офіціанткою в одному з кафе.

Суцільний літній майданчик ресторанів і кафе, на який перетворився центр міста, є загрозою для порятунку людей у разі надзвичайних ситуацій. Якщо станеться пожежа у центральній частині міста, до багатьох будинків просто не буде доступу. Під’їхати до будівель «швидкі» чи пожежники не зможуть саме через літні майданчики… Однією з найбільш проблемних вулиць є Ставропігійська: через кафе та «наливайки» для проходу залишається півтора-двометровий тротуар. А за нормами, згідно з ухвалою Львівської міської ради, для проїзду спец автотранспорту має бути 3,5 метра.

Наприклад, на Вірменській проїхати пожежній машині або «швидкій» нереально. Надзвичайникам у разі небезпеки доведеться тягнути рукав з водою попри весь літній майданчик, що відбере у них дорогоцінні хвилини порятунку людей.

Коментар для «ВЗ»

Ігор ТЕЛІШЕВСЬКИЙ, депутат ЛМР, голова комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища

Умовою отримання погодження на літній майданчик є дотримання архітектурно-художніх вимог, встановлених комісією з видачі дозволів на такі майданчики. На жаль, деякі підприємці встановлюють майданчики самовільно чи з порушенням усіх норм. Часто через це страждають місцеві мешканці та звичайні пішоходи. До прикладу, торік на території Галицького району міста функціонував 261 літній майданчик. Серед них 19 були встановлені самовільно. Згодом їх демонтували.