Вибір наосліп

Кожен другий хворий з глаукомою не знає, що у нього є це захворювання. Зоровий нерв руйнується непомітно, і цей процес — незворотний. Спочатку глаукома вражає периферійний зір, а згодом — центральний. Хворий уже не бачить чітко, не може читати,

водити машину тощо. Якщо людина втратить зір, відновити його не зможе.

Сповільнити прогресування недуги, запобігти сліпоті та інвалідності можна, якщо діагностувати хворобу на ранніх стадіях. 74% людей з інвалідністю по зору мають

нейродегенеративні захворювання, серед яких перше місце посідає глаукома.

На глаукому може захворіти будь-хто, проте найбільше ризикують люди, старші 40 років (особливо старші 60), та ті, в яких у родині були випадки цього захворювання, хворі на гіпертонічну хворобу, мігрень, особи, схильні до вазоспазмів, курці, люди, що перебувають у стані хронічного стресу, мають специфічну будову ока або короткозорість. Ймовірність виникнення глаукоми зростає вдвічі, якщо людина хворіє на діабет.

Особам з групи ризику необхідно раз на рік проходити профілактичний огляд

в офтальмолога. Чекати появи видимих симптомів не можна! «Втрата зору відбувається для хворого непомітно, поступово, і у більшості випадків безболісно. Сааме тому пацієнти звертаються до лікаря, коли вже запізно, і повернути або зберегти зір неможливо», — зазначає головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «офтальмологія» Оксана Вітовська.

Як уражується зоровий нерв при глаукомі? Існує багато причин. Це і порушення кровопостачання, і дія негативних факторів (оксидний стрес), але одним з найбільш вагомих факторів ризику є підвищення внутрішньоочного тиску вище рівня, який є безпечним для пацієнта. Як правило, це пов’язано з порушенням відтоку рідини з очного яблука. Ось чому так важливо контролювати рівень внутрішньоочного тиску. Якщо він підвищений, але зоровий нерв не уражений, це — сигнал про те, що людина може захворіти.

Глаукома може бути і за відсутності підвищеного внутрішньоочного тиску. Така глаукома називається «нормотензивною». Зустрічається вона рідше і, як правило, пов’язана із

загальною судинною патологією.

У тих, хто не потрапляє у групу ризику, також може розвинутися глаукома. Проте важко уявити, щоб, скажімо, 45-річна людина, яка навіть не знає про існування цього захворювання, щороку міряла внутрішньоочний тиск.

Існують «тривожні дзвіночки», на які слід звернути увагу. Це — літаючі «мушки» і «туман» перед очима, поява райдужних кіл довкола джерела освітлення, коли людина на них дивиться, необхідність часто змінювати окуляри.

Ліків від глаукоми не існує. Лікування спрямоване на нормалізацію внутрішньоочного тиску, покращення кровопостачання у сітківці та зоровому нерві і нейропротекцію. Лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Однак багато пацієнтів при нормалізації внутрішньоочного тиску, припиняють приймати рекомендовані лікарем препарати або змінюють дозування. Хвороба починає стрімко прогресувати. Стрімко погіршується зір…

У вас — глаукома? Негайно зверніться до лікаря, якщо:

 дивлячись на джерело світла, бачите райдужні кола;

 почало боліти око і біль поширюється на цілу половину голови;

 раніше спокійне око почервоніло;

 раптово погіршилася гострота зору.

Не рекомендується:

 вживати алкоголь;

 тривалий час перебувати у темному приміщенні. Телевізор дивіться лише

у добре освітленій кімнаті;

 вживати протягом дня велику кількість рідини (понад 1,5 л);

 приймати теплу ванну, якщо у помешканні холодно, користуватися кондиціонером улітку. Слід уникати будь-яких перепадів температур;

 опускати голову нижче пояса;

 приймати ліки, які містять компо-ненти, що розширюють зіниці.

Перевірте, що ви знаєте про глаукому

(Тест розроблений МОЗ України)

1. Глаукома — це запалення ока.

Так. Ні. Не знаю (оберіть один із варіантів відповіді).

2. Глаукома частіше зустрічається у молодому віці.

Так. Ні. Не знаю.

3. Людина може мати глаукому та не здогадуватися про це.

Так. Ні. Не знаю.

4. Біль — основний симптом глаукоми.

Так. Ні. Не знаю.

5. Глаукома виникає лише при підвищеному внутрішньоочному тиску.

Так. Ні. Не знаю.

6. Зір, втрачений через глаукому, можна відновити.

Так. Ні. Не знаю.

7. Обстеження з метою виявлення глаукоми включає лише вимірювання внутрішньоочного тиску.

Так. Ні. Не знаю.

8. Глаукому не потрібно лікувати.

Так. Ні. Не знаю.

9. Якщо внутрішньоочний тиск нормалізується, можна припинити використовувати краплі.

Так. Ні. Не знаю.

10. Якщо внутрішньоочний тиск повернувся до норми, лікаря можна не відвідувати.

Так. Ні. Не знаю.

Правильні відповіді:

1. Ні. Глаукома — це хронічне захворювання, що характеризується загибеллю зорового нерва, яке найчастіше пов’язане з підвищенням внутрішньоочного тиску.

2. Ні. Глаукома частіше зустрічається у пацієнтів, старших 40 років. З віком ризик виникнення глаукоми значно підвищується. Але існує й вроджена глаукома.

3. Так. Оскільки на початкових стадіях, як правило, скарг немає. Кожен другий пацієнт не підозрює про наявність цієї недуги, не отримує лікування та не спостерігається у лікарів.

4. Ні. Біль виникає лише при гострому нападі глаукоми.

5. Ні. Підвищений внутрішньоочний тиск є основним фактором ризику виникнення глаукоми. Але існує і так звана нормотензивна глаукома, коли рівень внутрішньоочного тиску перебуває у межах середньостатистичної норми. Лише динамічне спостереження у лікаря допоможе правильно поставити діагноз та призначити лікування.

6. Ні. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не можна відновити, але рання діагностика, своєчасне лікування, дотримання рекомендацій лікаря допоможе якнайдовше зберегти зорові функції.

7. Ні. Вимірювання внутрішньоочного тиску є лише складовою діагностики глаукоми. Вона також включає виявлення факторів ризику, вивчення сімейного анамнезу, огляд зорового нерва та його комп’ютерну діагностику, периметрію (визначення поля зору), гоніоскопію, тонографію.

8. Ні. Лікування глаукоми передбачає передусім нормалізацію внутрішньоочного тиску (медикаментозне, як варіант — лазерне або хірургічне лікування). Крім того, обов’язковим є лікування, спрямоване на покращення живлення (кровопостачання) зорового нерва та нейропротекцію (захист зорового нерва).

9. Ні. Зміни у режимі закапувань може робити лише лікар. Не можна самостійно відміняти або змінювати режим закапувань крапель.

10. Ні, ні і ще раз ні. Пацієнт повинен постійно перебувати під диспансерним наглядом.

Якщо правильно відповіли на 8 з 10 питань, вважайте, що володієте достатніми знаннями про цю хворобу. Бережіть свій зір!