У колекції - десятки наперстків зі всього світу

Колись модно було колекціонувати марки чи значки. Сьогодні важко уявити, чи є така царина, якої б не торкнулося колекціонування. Окрім «елітних» – збірок раритетних картин, ікон, автомобілів, монет, коштовностей – нині люди нагромаджують найрізноманітніші речі: упаковки, одноразові пакетики цукру, камінці, магнітики, жуйки, цвяшки… Комусь до вподоби тематичні іграшки, книги чи навіть просто пісні. Варіацій колекцій безліч! А відома вишивальниця з Тернополя Світлана Галущак захоплюється… наперстками. Їй везуть їх із різних куточків світу.

Відколи пані Світлана себе пам’ятає, була з голкою в руках. До рукоділля, каже, привчали мама і бабуся, вдома завжди вишивка була в особливій пошані. Тож маючи вільну хвильку, й сама старалася лишити на полотні бодай кілька хрестиків.

- Вишивка, певно, генетично присутня у нашій родині, – усміхаючись, зауважує майстриня. – Для мене то все моє життя. А ще це чудовий антидепресант. Щойно виникають якісь негаразди, я, щоб відвернути від них увагу, починаю рахувати на полотні нитки. Раз-два – й забуваєш, що там погане думалося, бо маєш сконцентруватися на взірці.

Цікавлюся, як часто в роботі жінка використовує наперстки.

– Не повірите – ніколи! Мені незручно, коли він є на пальці, – щиро каже й розповідає, як з’явилося її хобі.

Якось зайшла у магазин секонд-хенду. І там мені у вічі впав гарнесенький порцеляновий наперсток, що самотньо стояв у коробочці. Взяла його до рук. «Яка гарна річ! А хтось її позбувся…», – подумала. І купила його. Тоді коштував копійки. Хоч сама собою річ вишукана, з високоякісної китайської порцеляни.

Майстриня принесла сувенір додому й поставила на поличці. Та рука все тягнулася до коробочки – діставала той наперсток, розглядала, крутила на пальці. Одне слово, жінка так тішилася, що врешті сфотографувала й виставила свій «скарб» на сторінці у Фейсбук. І почалося!

– Знімок побачила моя колежанка Світлана Ропацька. І за деякий час привезла мені ще два дивовижні наперстки з Хорватії. Так і почалося моє хобі, моя «галерея спогадів». Бо з кожним експонатом пов’язана цікава історія, – додає майстриня.

Відтоді рідні та друзі не заморочуються з подарунком для Світлани Галущак. Подорожують світом – обов’язково купують наперсточок для неї. Суттєве поповнення має від подруги Тетяни Охрицької. Та – затята туристка, тож частенько буває за кордоном. Надарувала пані Світлані колекційних сувенірів не один десяток.

Тепер майстриня може похвалитися мало не півсотнею експонатів з 13 країн. Вона тішиться презентами з Мадейри (Португалія), Монако, Венеції (Італія), Іспанії, Англії, Туреччини, Німеччини, Греції, Болгарії, Хорватії, Польщі, Грузії, Єгипту… Україну представляють вироби зі Львова, Харкова, Івано-Франківська і, звісно, Тернополя. На них усміхаються квіти, пурхають в небо птахи, кружляють танцівниці, красуються величні споруди світу й навіть молитовно складає долоні Божа Мати.

З гордістю жінка показує і подарунок від доньки – ексклюзивний набір з трьох наперстків, присвячений 60-ій річниці правління британської королеви Єлизавети ІІ. На двох з них – портрети молодої і вже у зрілому віці правительки. На третьому – лише корона.

Більшість наперстків Світлана Галущак зберігає у спеціально відведеній для колекції коробці. Частину – в оригінальних упаковках. І радіє, що її експозиція постійно поповнюється.

Тернопільська область

Фото автора та з архіву Світлани Галущак