Джерело, яке зцілює уже тисячу літ

Неподалік села Гільча Здолбунівського району Рівненщини б’ють унікальні джерела-близнята. Кажуть, вони викресані із землі Божою рукою — небесними блискавками. Тож вода в них струменить цілюща. До цього місця за кришталевою водицею з’їжджається люд з усієї околиці. Хтось набирає її на чай, бо дуже вже гарно смакує й холодною добре втамовує спрагу, а хтось по ковтку вживає як ліки.

Здавна це місце знають як урочище святого Миколая (нині побутують ще дві назви — «Грот святого Миколая» та «Джерело святого Миколая»). За однією з легенд, воно з’явилося у тутешніх землях не випадково. Мовляв, 988 року, після хрещення Київської Русі, сюди поверталися з Києва додому наші предки, що першими прийняли християнство. Сіли на пагорбі відпочити й почули, як десь поблизу дзюрчить вода. Підійшли ближче до струмочка, нахилилися, щоб напитися, аж раптом побачили у воді образ святого Миколая.

Чудотворець і нині дивиться на кожного, хто приходить сюди з молитвою. Він зображений на іконі, що височіє над ключами. Руку тримає піднятою, благословляючи з вірою споживати цілющий дар, що б’є під ногами. Кажуть, цей образ у Гільчі — з незапам’ятних часів, а помістив його у спеціально змурованому над джерелами гроті польський поміщик Гнат Підгорецький. Сама капличка кілька разів переходила від православних священиків до греко-католицьких, але однаково була пошанована у всі часи.

Із Гільчею пов’язано безліч історій. Про те, як з цього джерела пили воду князь литовський Любарт і воєвода Василь — Костянтин Острозький, як смакували нею повстанці Северина Наливайка, омивали рани козаки війська Богдана Хмельницького й уповав на її цілющу силу сам великий гетьман. А скількох літературних діячів оповило тут натхнення! Бо милувалися тутешніми краєвидами та збирали людські перекази та легенди Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Олена Пчілка, Улас Самчук, Олесь Гончар, Михайло Коцюбинський та багато-багато інших видатних людей.

Сьогодні у своїй немочі поспішають сюди прості люди. Переповідають, що свята водиця особливо помічна при різних хворобах очей. Саме тому басейн, споруджений поблизу гроту для паломників, зроблено у формі людського ока — з «острівцем» зі східцями посередині, немов зіниця. Для хворих з виразками шлунка набирають цю воду як ліки. Окрім шлунка, лікують нею суглоби та хвороби шкіри. А ще, запевняють, вона «чистить» підшлункову залозу й допомагає при облисінні. Науково підтверджено: позитивними характеристиками води з джерела святого Миколая є високий вміст срібла, низький вміст заліза та достатня кількість фтору. За даними Здолбунівської районної санепідемстанції, ця вода має найкращі показники серед всіх водойм краю.

І в двадцятиградусний мороз, і у тридцятиградусну спеку вода у джерелі святого Миколая у Гільчі має однакову температуру. Вона ніколи не замерзає і не міліє... Відвідувачів тут багато щодня. Прибувають не лише з Рівненщини, усієї України, а й з Канади, Польщі, Білорусі, Німеччини, Чехії, Бельгії… Аби кожен віруючий біля ікони Миколі Чудотворцю міг поставити свічечку за здоров’я рідних чи успішну мандрівку подорожуючих, біля гроту відкрили ще й церковну крамничку. Тут можна купити також ладанку, ланцюжок чи іконку, інший церковний крам. Грошей за набрану цілющу водицю не беруть. І просять не оскверняти її монетами, кинутими на дно джерела.

Фото автора. Рівненська область