До повального вживання синтетичних наркотиків українську молодь підштовхнула... Раїса Богатирьова

Начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВСУ міста Львова підполковник Юрій Черга виріс у районі, який багато років називали “Індією”. У цьому місці компактного проживання ромів чи не кожен підліток свого часу спробував наркотики. “Від коноплі, запевняли пацанів роми, немає нічого шкідливого, - згадує пан Юрій. - Два мої товариші почали вживати коноплю, згодом перейшли на більш важкі наркотики. Один із них помер, другого я посадив...”.

Профілактику наркоманії, переконаний підполковник Черга, слід починати зі шкіл. Якось він показував старшокласникам документальний фільм, автори якого зафіксували на камеру страшні муки наркоманів. На початку демонстрації фільму школярі підсмію­валися, жартували... Та коли побачили людей, яким через гниття тіла ампутували ноги, чимало підлітків не витримали та вибігли із залу. Не один із них тоді зарікся ніколи не вживати наркотиків.

Перевірити, чи не вживає підліток чи студент наркотиків, можна, скориставшись наркотестами, такими, наприклад, як “Снайпер”. “Чому б раз на квартал, - розмірковує Юрій Черга, - нас не запрошувати на якийсь факультет для вибіркового проведення таких тестів? Не закликаю кидати за ґрати кожного, викритого у вживанні наркоречовин. Нехай таких студенти беруть на поруки. Та викритому юнакові буде “стрьомно” вважатися наркоманом. І він вчасно зупиниться”.

Молодь тим часом «присіла» на синтетичні наркотики в аптеках. Наркомани зрозуміли, що за виготовлення чи зберігання опію чи морфію можна надовго сісти за ґрати. Тоді як в аптеках легально можна придбати “колеса”, від яких отримуєш наркотичний кайф і при цьому свободою не ризикуєш. Саме “фармацевтична мафія”, а не міліціонери, свого часу подолали ту ж “Індію”. З’явилися “аптечні наркотики”, і ромські наркобарони зі своїми традиційними наркотиками позбулися ринків збуту.

В аптеці, знають “просунуті” наркомани, можна купити краплі для лікування очей тропікамід. Якщо ці краплі додати до інших наркотичних засобів, тривалість наркотичного кайфу збільшиться з трьох до шести годин. Хоча наркомани через вживання тропікаміду швидко сліпнуть, це їх не зупиняє. У багатьох аптеках можна побачити, як молодики купують у провізора двадцять піґулок кодетерпу. Не виходячи з аптеки, ковтають їх, запиваючи склянкою води.

Побороти чи, принаймні, зупинити “аптечну” наркоманію, можна лише з допомогою керівництва Міністерства охорони здоров’я. На підтвердження цього міліціонери наводять приклад боротьби зі вживанням димедролу. Кілька років тому у Львові за продаж неповнолітнім димедролу запроторили за ґрати власника аптечних мереж Зіновія Доктора та кількох його поплічників. Та проблему з розповсюдженням цього наркотичного препарату серед молоді насправді вирішив наказ керівництва МОЗу, яким димедрол поставили на матеріально-кількісний облік. Провізорів примусили записувати у відповідний журнал кожен продаж препарату в одні руки. Торгувати димедролом стало вкрай ризиковано, попит на наркотик різко знизився.

Сьогодні найбільшим попитом серед молоді користується препарат наркотичної дії субутекс, який містить наркотик бупренорфін. Виготовляють субутекс на фармацевтичних заводах Західної Європи. Там субутекс використовують у замісній терапії. Щоб наркоманка, вважають на Заході, не йшла торгувати тілом, щоб мати змогу купити героїн, краще нехай вживає дешевий субутекс і не заражає своїх клієнтів СНІДом. В Украї­ні профілактичний на Заході медпрепарат перетворився на справжнє лихо. На нього “підсіли” тисячі молодих людей.

Популярність субу­тексу серед молоді пояснюється його відносною дешевизною. Півтори піґулки субутексу можна купити за 750-900 гривень, їх вистачить на дванадцять доз. Піґулки можна подробити на порошок, який втягують через ніс. Молодь вважає, що, нюхаючи субутекс, унеможливлює наркотичну залежність. Насправді ж, наркотик і таким чином потрапляє у кров споживача та викликає залежність.

Раніше кримінальна відповідальність передбачалася за розповсюдження 0,012 грама бупренорфіну - складника субутексу. Отож за продаж півтори піґулки цього препарату можна було потрапити за ґрати. Та у 2012 році тодішній міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова підписала наказ №253, яким внесла зміни до діючого наказу МОЗу “Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу”. Цими змінами кримінальну відповідальність встановили за продаж 0,08 грама бупреморфіну. Отож правоохоронці з цього часу могли притягнути до криміналу лише за продаж понад десяти піґулок субутексу, яких вистачає для приготування 80 (!) доз.

Чому Богатирьова підписала наказ, яким фактично благословила поширення Україною синтетичного наркотику, достеменно невідомо. Подейкують, в екс-міністра були свої інтереси у розвитку закордонних підприємств, на яких виробляють субутекс. Через два-три роки, попереджають правоохоронці, якщо не повернутися до дозвільних норм до 2012 року, вживання субутексу українською молоддю набуде масштабів епідемії.

Не краща ситуація й із продажем в аптеках кодеїнових лікарських препаратів, таких, як пенталгін, солпадеїн, кодтепін, кодетерп, кодарин. З цих ліків виготовляють найстрашніший наркотик - «крокодил», від вживання якого людина починає заживо гнити та помирає через рік після першого уколу.

Кодеїнові препарати в аптеках продають за рецептами. Та вони не підлягають предметно-кількісному обліку. За порушення правил торгівлі цими ліками провізорів можуть притягнути лише до адмінвідповідальності - оштрафувати на 500 гривень. Зупинити наступ кодеїнових препаратів можна одним наказом по МОЗУ. Та чи дозволить “аптечна мафія” підписати такий наказ?

Для успішної боротьби з наркозбувачами, переконаний Юрій Черга, необхідно запровадити зміни й до КПК (Кримінально-Процесуального кодексу). До прийняття нового КПК, пояснює офіцер, наркозбувача, якого затримували на гарячому, одразу заарештовували. Таким чином розривався ланцюжок між постачальником наркотиків і наркозалежними. Сьогодні, як правило, затриманого нарко­збувача суд випускає на волю під 50-60 тисяч гривень застави. Мати наркоділка біжить до банку, де отримує кредит, за який викуповує сина. Той, поки його адвокати готуються до судового процесу, продовжує торгувати наркотиками. Хіба що робить це обережніше. Ланцюг між постачальником і наркозалежними порвати не вдається. У владних коридорах обговорюють питання внесення змін до КПК, якими б судам заборонили відпускати на волю під заставу корупціонерів. Таку ж заборону, вважають міліціонери, варто накласти і на застави для продавців наркотиків.