Владика-Мерседес

Відчутного удару по і так підмоченій репутації Української православної церкви Московського патріархату вкотре завдав постійний член її Священного Синоду, намісник Києво-Печерської лаври, Митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло (у миру — Петро Лебідь, уродженець Рівненщини, випускник технікуму радянської торгівлі). Співробітники патрульної поліції у Києві зупинили авто священнослужителя через порушення правил дорожнього руху (ПДР). Митрополит Павло проігнорував зауваження стражів порядку. Ба більше, почав їх “сповідати” і посилати до... церкви. Тим самим знехтував не тільки вимогами закону, перед яким усі громадяни рівні, незважаючи на їхній статус і сан, а й біблійними канонами про любов до ближнього і християнську смиренність...

Інцидент, який набув розголосу тільки в останні дні, стався у Києві ще 28 липня, у день св. Володимира Великого. Митрополит Павло на супердорогому авто Mercedes-Benz S-Class курсував до своєї резиденції під заборонний знак. Співробітники патрульної поліції зупинили автомобіль. Однак до кінця виконати свої службові обов’язки — встановити особу водія, перевірити документи, виписати йому штраф — не змогли. Не дав цього зробити vip-пасажир “мерса” у священицькій сутані. Після зауваження патрулів про порушення ПДР він накинувся на поліцейських з претензіями. «Ви в церкві сьогодні були? — вигукнув митрополит до сержанта. — Подумайте про душу, тоді будете ставити мені запитання. Я вам не хлопчик, щоб стояти тут”.

Коли поліцейський ще раз чемно повторив, що водій “Мерседеса” порушив правила, намісник лаври прикрився Всевишнім: “Нічого. Слава Богові!”. А на прохання до шофера пред’явити водійські права чванливо відрізав: “Якщо я дозволю — візьмете. Якщо не дозволю — не візьмете!”. Після цих слів владика сів на заднє сидіння і демонстративно скомандував водієві: “Поїхали!”. Приголомшений поліцейський так і залишився стояти...

У Департаменті патрульної поліції МВС роз’яснили, що правоохоронці не вдавалися до рішучіших дій щодо порушника ПДР, щоб не нагнітати обстановку, бо — свято, поруч було багато віруючих. Поза тим, на поліцейських, які не дали ради з порушником ПДР, наклали дисциплінарне стягнення. Не виключено, що все-таки в гараж Києво-Печерської лаври надійде вимога сплатити штраф...

Але суть не в грошах — у моралі. Митрополит Павло вкотре про неї забув. Безцеремонну поведінку, яка аж ніяк не личить служителеві культу, він демонструє не вперше. Чотири роки тому, коли один з тележурналістів готував сюжет про неймовірно дорогий автопарк керівництва УПЦ МП і цікавився причиною будівництва на території лаври кафе, владика Павло погрожував розбити відеокамеру, обізвав репортера “нєвєждою”, “душевнохворим”, “бомжем”, погрожував, що на його дітей впаде “кара Божа”. Через рік, коли журналістка розпитувала настоятеля лаври про його коштовний транспорт, митрополит Павло обізвав її “шавкою”, заламав руку, забрав телефон, з якого згодом було вилучено всі “компрометуючі” фото розкішних авто священнослужителів.

Інтерес суспільства до захмарних розкошів “слуг Божих” вкрай дратує душпастирів УПЦ МП. Бо їм тяжко виправдовуватися перед своєю небагатою паствою, звідки у час кризи беруться кошти на дорогі “колеса”, які можуть дозволити собі хіба що олігархи. Згадуваний Mercedes-Benz S-Class з дорогою начинкою, за оцінками експертів, коштує від 3-х до 6-ти мільйонів грн. (залежно від “начинки”). За один лише “крутий” державний номер до нього “АА 0004” треба було викласти 20 тисяч грн.

А розвозять церковний уряд багато інших дорогих авто. Тому ж митрополиту Павлу на його 50-річчя подарували люксовий “Мерседес”, наступного року — “Лексус”. Ще у травні цього року він їздив у “п’ятсотому” “мерсі”, а тепер катається на його останній моделі. Митрополит також має розкішний особняк у селі Воронькові, що за 52 км на південь від Києва...

У відповідь на критичні закиди щодо таких надмірностей скандальний владика займає позу безсрібника і каже, що у представницьких “мерседесах” їздить суто у службових справах, і то зрідка. Що переважно це авто використовують для перевезення... хворих, для відвідування дітей у притулках і для потреб семінаристів.

Не тільки тягою до матеріальних спокус відомий українському загалу митрополит Павло. Сім років тому хранитель однієї з найбільших вітчизняних святинь збирався йти у депутати Київради від... Комуністичної партії. Тієї самої, вожді якої, затяті безбожники, давали команди на знищення тисяч храмів. Зрештою, владика Петро, за порадою друзів-бізнесменів, свої плани скоригував і пішов у столичні депутати від... Партії регіонів. Саме він освячував кабінет одіозного прем’єра-українофоба Азарова. Був випадок, коли митрополит Павло, всупереч церковним процедурам, перервав урочистий молебень, щоб виголосити оду Миколі Яновичу, який із запізненням прибув до храму.

Під час Революції гідності митрополит Павло схвалював жорстокі дії “Беркута” і з іронією запитував, скільки платять учасникам Євромайдану. У ті драматичні для України дні під час однієї зі Служб Божих він порівняв Віктора Януковича з... Ісусом Христом.

Коментар для «ВЗ» Тарас ВОЗНЯК, політолог, редактор культурологічного журналу “Ї”

«Така поведінка офіційних осіб церкви (тяжко називати їх духовними особами) — це забивання осикового кола у Російську православну церкву, котра тримається на таких діячах, як настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло. Коли діточки українців вмирають від раку, інших тяжких хвороб, коли наші хлопці втрачають руки-ноги на війні і їм потрібні складні операції, християнин, тим більше душпастир, не повинен їздити на непристойно дорогому “Мерседесі”. Хамство митрополита Павла є наслідком отого поблажливого ставлення, яке ми всі допускаємо щодо подібних “діячів”. Як повинно би реагувати на такі виходки українське суспільство? Його реакцією мало би бути відторгнення від очолюваної цими одіозними особами структури, яка називає себе Церквою...»

Фото із соціальних мереж