Від Піддубного до терориста...

Для більшості кіноманів справжнім шоком було побачити Михайла Пореченкова під ручку з бойовиками. Популярний російський актор без тіні сумніву стріляв з великокаліберної автоматичної зброї в бік Донецького аеропорту, який захищають «кіборги». Проте уважного глядача подібні метаморфози в кар’єрі Пореченкова не здивують — військові, пропагандистські фільми давно стали сценічним амплуа Михайла. Не дарма в російському кінематографі до нього приліпилася кличка “агент національної безпеки”.

«Три фільми за участю Пореченкова — «Піддубний», «Біла гвардія» і «Спецназ» — ми заборонили, тобто не дали ліцензію для прокатів і показів», — зауважив міністр культури Євген Нищук. Перший під заборону потрапив ще в липні, чим здійняв хвилю звинувачень в бік експертної комісії. В уяві глядачів фільм асоціювався зі стрічкою Віктора Андрієнка “Іван Сила” про українського силача Івана Піддубного. При тому, що українське дитяче кіно має дуже мало спільного з російським фільмом. «Події у фільмі в чомусь відповідають фактам біографії Піддубного, а в чомусь — ні, адже це художнє кіно”, — каже режисер Гліб Орлов, замовчуюючи, що фільм знятий в стилі примітивного російського ура-патріотизму. Михайло Пореченков якнайкраще вписався в роль “русского богатыря”, який “в вопросах чести и справедливости не знал компромиссов”. У фільмі актор зображає чисту російську душу, з якої знущаються “брехливі американці”.

Заборона прокату “Піддубного” в Україні засмутила виконавця головної ролі Пореченкова та режисера Гліба Орлова (який, до речі, родом з Ялти). Актор вирішив власноруч привезти пропагандистський фільм у донецький кінотеатр «Звездочка» та зустрітись з «прихильниками». Репліки, які видав Пореченков перед бойовиками ДНР, були витримані в стилі російських кіносценаріїв: «Величезна кількість мирних жителів страждає від того, що влаштував тут Київ. Ми приїхали сюди з відкритим серцем, щоб люди бачили, що про них піклуються». Після натхненних промов “агент національної безпеки” постріляв трохи по українських солдатах з крупнокаліберного кулемета «Утьос» та пішов роздавати ліки дітям в одну з донецьких лікарень. Таким чином поїздка в ДНР стала вершиною творчості Пореченкова — досі акторові не вдавалось зіграти і Рембо, і миротворця, і проповідника в одній особі.

Поведінка Пореченкова в ДНР викликала занепокоєння навіть у російських колег по цеху. «З приводу популярного перформансу в донецькому аеропорту дозвольте мені сказати таке. Більшість артистів — дурні. Пробачте, якщо для когось це відкриття. Але ця дурість часто аніскільки не заважає бути ні прекрасним артистом, ні хорошою людиною», — прокоментував російський актор Геннадій Смирнов. “По-перше, навіть дуже хороший артист не повинен бути розумною людиною. Тоді йому складно щодня читати різні тексти і бути різними людьми, — спробував пояснити вчинок актора російський культуролог Данило Дондурей. — По-друге, він живе в контексті масової культури з цим «русским миром». Він поїхав туди, бо хотів бути крутим, бо він вічно агент національної безпеки, він герой Піддубний, він корпулентний масивний чоловік. Герой, як йому ще здається, дівчачих мрій. Я думаю, що якби він перед цим запитав поради у консультантів, які працюють із телебаченням, вони б не порадили йому такої дурості”. Актор Микола Ісенко ініціював збір підписів за виключення Пореченкова з Союзу кінематографістів: «Пройти повз порушення Пореченковим статуту Союзу кінематографістів ми не маємо ніякого права», — зазначив він.