«Вища освіта – в Законі»

1 липня Верховна Рада України прийняла Закон “Про вищу освіту”. За відповідне рішення проголосували 276 народних депутатів. Законопроект розробила ще у 2012 році робоча група, яку очолював ректор Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Михайло Згуровський.

За словами голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич, прийнятий закон є системним і підготовленим наслідком прозорого демократичного діалогу усіх зацікавлених соціальних груп.

Зі слів міністра освіти і науки Сергія Квіта, головним завданням закону є створення автономії університетів, які мають стати конкурентоспроможними.

“Міністерство надасть більшої автономії університетам, але на них чекає пуб­лічна фінансова звітність. У такий спосіб Міносвіти планує боротися з тіньовими корупційними схемами, які наразі є у вишах”, — розповіла перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун.

Вузи стануть незалежнішими і «прозорими»

“Попередній Закон “Про вищу освіту” приймали у 2002 році, — розповів “ВЗ” експерт у сфері вищої освіти у Центрі дослідження суспільства Єгор Стадний. — Нинішній закон розшюрює автономні права вузів. Зокрема у фінансовій площині. Гроші, які університет заробляє самостійно (так званий спецфонд, кошти, що їх сплачують студенти-платники. — Авт.), не йтимуть до держказначейства. Пригадаймо осінню історію, коли казначейство “тримало” усі платіжні доручення і не виконувало їх, а викладачі-позабюд­жетники вишів не могли отримати зарплат. Тепер такої ситуації не буде.

Вузи зможуть розміщувати гроші зі спецфонду на рахунках у державних банках та більш оперативно їх використовувати. Тобто не чекати, поки скарбники пропустять гроші.

Зміниться процедура обрання ректорів. Якщо раніше Міносвіти могло вибирати очільника вузу (у разі, якщо ніхто із претендентів не долав 30%-го бар’єра, двоє фіналістів другого туру їздили на затвердження до міністерства. — Авт.), то тепер ректором ставатиме той, хто набрав більшу кількість голосів. Відсоткової планки не буде. Таким чином, процедура обрання керівника вузу починатиметься та завершуватиметься у стінах закладу. Міністерство вже не обиратиме серед кандидатів, а лише затверджуватиме того, кого обрав університет.

Обиратимуть ректора усі штатні викладачі. Число студентів, які голосуватимуть, збільшать. Ректори, декани і завідувачі кафедр зможуть перебувати на посаді не більш як п’ять років та двох термінів підряд.

Не можна поєднувати посади, як це було раніше, коли ректор обіймав і пост завідувача кафедри. Тепер — тільки одна посада”.

“Виші змушені будуть публікувати велику кількість фінансової інформації, — продовжив розмову пан Стадний. — Зокрема, інформацію про всі доплати, надбавки та зарплати.

На сайті закладу повинні з’являтися ректорські звіти, усі нормативні норми, які діють в університеті”.

На вищу школу покладуть більшу відповідальність, контролюватиме їх громадськість

Вузи стануть останньою інстанцією, яка призначатиме науковий ступінь. Нині це ще робить міністерство.

Якщо стане відомо, що університети готують неякісні кадри або виявлять плагіат, то такі вузи позбавлять права на здобуття наукових ступенів.

Усі дисертації, які готують до захисту, мають публікувати на сайті вузу.

Університети повинні будуть публікувати результати так званого моніторингу якості освіти. Контроль за якістю освіти переходить до рук незалежного громадського органу — Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Туди входитимуть роботодавці, випускники вишів, студентство, представники Національної академії наук та галузевих академій. Цей орган займатиметься дозволами на відкриття спеціальностей, тобто акредитацією та ліцензійною експертизою. Цей же орган займатиметься розробкою механізмів зовнішнього та внутрішнього моніторингу. Університет повинен їх застосовувати та щороку публікувати звіти моніторингів.

Щорічне викладацьке навантаження зменшать з 900 до 600 годин. “Це необхідна вимога для покращення наукового процесу в університетах, — пояснює Єгор Стадний. — Студенти ж матимуть можливість обрати щонайменше 25% предметів зі своєї навчальної програми”.

З 2016 року — новий механізм електронного вступу

З цього року зміниться система розподілу державного замовлення. Кожен, хто складатиме зовнішнє незалежне оцінювання, повинен вказати у пріоритетному порядку вузи, у які хоче вступати, та спеціальності, на які подаватиме документи. Коли будуть відомі результати ЗНО, з кожної спеціальності автоматично складатимуть загальнонаціональний рейтинг. Хто краще місце у цьому рейтингу зайняв, той перший і обирає університети, у які зможе вступити. Таким чином державне замовлення між університетами розподілятиметься автоматично. Єдине, що на початку цієї кампанії уряд так само затверд­жуватиме загальні обсяги держзамовлень на ту чи іншу спеціальність. Розсортовуватимуть їх вже відповідно до рейтингу.