Два моря, пустеля і дніпровські плавні

2014 рік має бути роком відпочинку в Україні. З такою ініціативою виступають все більше українців. З одного боку, це дозволить нам дізнатись більше про власну країну. З іншого боку, з таким курсом валют, як маємо нині, поїздка за кордон мало кому по кишені. Куди ж поїхати на море, якщо через падіння гривні навіть Болгарія подорожчала, а Крим окупувала Росія? Альтернативою відпочинку в Криму готується стати Херсонщина. Там уже заявили про плани прийняти цього року 800 тисяч туристів. Самі херсонці переконують, що мають усе, крім гір, — Чорне та Азовське моря, піщані коси з чистенькими пляжами, термальні води та лікувальні грязі. А ще знамениті дніпровські плавні, які колись врятували не одного козака. І навіть власна пустеля є — Олешківські піски.

Кореспондент “ВЗ” мала нагоду оцінити унікальні місця Херсонщини. Поїздка почалася з не зовсім приємного сюрпризу — потягом зі Львова та Тернополя до Херсона можна виїхати лише раз на два дні. Однак на залізниці обіцяють, що на літній сезон потягів до Херсона та Миколаєва буде більше. Більше того, цього року має запрацювати Херсонський аеропорт, тож будемо сподіватись, що дістатись на південь буде легше.

Цього року Херсонщина як ніколи жовто-блакитна. Величезні площі ріпаку, який зараз саме цвіте, і блакитне небо... Уже присохла жовта трава, а між нею плями синіх дзвіночків (площ, на яких торік був ріпак, цього року не орють — аби земля відпочила). І всюди, де можна, державні прапори. Стільки синьо-жовтих стягів не побачиш ні у Львові, ні в Києві. Херсонщина нині стала фактично прикордонною областю, тому люди намагаються підкреслити: тут Україна — нащадки козаків. А ще тут не люблять, коли кажуть про південний схід.

«Російські ЗМІ зараз вперто згадують “юго-восток”. На півдні ніколи не домінувало російське населення! Якщо подивитись перепис населення 1897 року, то там чітко вказано, що на Херсонщині було 250 тисяч великоросів, тобто росіян, і 790 тисяч малоросів, тобто українців. Херсонщина завжди була українською. Тут не було кріпацтва, була Олешківська січ. Саме тут зароджувалось козацтво, — каже голова Херсонської ОДА Юрій Одарченко. — Найкращою ознакою того, що всі спокійно почуваються, є те, що всі поля засіяні, адже ми насамперед аграрна область. Наше узбережжя спокійне, тут можна оздоровлюватись. Кордон з Кримом охороняється, процес уже відпрацьований. На Херсонському узбережжі Чорного моря можна дуже добре відпочити. Але, окрім цього, є дуже багато місць на Херсонщині. Чого вартий вид з боку Дніпра на Каховську ГЕС. Там є чудові яхт-клуби. Не кажу вже про відомий на весь світ заповідник Асканія-Нова. У нас є озера на Сиваші, які за своїми цілющими властивостями не поступаються солям Мертвого моря”. Навіть кримському фестивалю “Джаз Коктебель” тут готують альтернативу — фестиваль “Джаз над морем”.

Щодо пляжного відпочинку на Херсонщині, то він традиційно дешевший, ніж у Криму. У приватному секторі можна поселитись від 50 гривень з особи (у спартанських умовах), у міні-пансіонатах — від 150 гривень і до... Ну, до скільки не шкода. Ще одна перевага відпочинку на курортах Херсонщини цього року — росіян тут буде значно менше, ніж у Туреччині чи Єгипті. “Традиційно на цей час у нас уже 80% місць було заброньовано. Цього року люди не поспішають бронювати місця на літо. Росіяни, які уже було замовили путівки, відмовляються від них, бо бояться їхати в Україну. Тому сподіваємось у цьому сезоні саме на українських відпочивальників”, — каже директор курортно-готельного комплексу “Комфортний” (Арабатська Стрілка) Володимир Большаков.

Власне Арабатська Стрілка, мабуть, найцікавіше місце для морського відпочинку на Азовщині. По-перше, це найдовша в Європі піщана коса. З одного боку Азовське море (воно мілкіше, ніж Чорне, тому вода там тепліша), з другого — Сиваш з його лікувальними грязями, острівцями і сотнями різних птахів, які зупиняються “перекусити” на цих болотах. У радянські часи на Арабатці намагались знайти природний газ, натомість з пробурених свердловин фонтаном пішла гаряча вода. Згодом виявилось, що вона має прекрасні лікувальні властивості, і збудували водолікарню. Але є тут і “дикий” гейзер, у якому можна покупатися безкоштовно. Є тут і озера, у яких вода настільки солона, що на ній можна лежати. Та найбільше мені Арабатка запам’яталась трояндами. Коли сюди приїжджаєш влітку, вони тут цвітуть всюди — і на території пансіонатів, і навіть біля автобусних зупинок.

Приїхавши на Херсонщину, не можна не побувати у заповіднику Асканія-Нова. Це одне з семи чудес України: сотні гектарів цілинного степу, який ніколи не знав плуга, стада бізонів, коней Пржевальського і сайгаків, які тут живуть як у дикій природі. Зоопарк з екзотичними тваринами і дендропарк, який примудрились виростити в степу, де дерева практично не ростуть. Мені пощастило побувати в заповіднику тричі, і щоразу відкриваю для себе щось нове. От невідомо, як цього року буде з екскурсіями у степ в Асканії — аби заповідник міг їх проводити (а отже, заробляти собі на життя), потрібен спеціальний указ президента, якого досі нема. Але зоопарк і дендропарк відвідати можна. Для дітей — просто казка.