Взірці крові знищили «як виняток». Одяг переплутали...

Батьки 23-річної Марини Герман не могли натішитися своєю єдиною донькою. Дівчина із золотою медаллю завершила навчання на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, а згодом в Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного одержала рідкісний для “слабкої” статі фах військового психолога. Разом з батьками Марина жила в мальовничому гірському селі Верхньому Турківського району. Працювала в сільській школі, де навчала дітей азів військової підготовки. Молода освітянка була заручена з офіцером з Турківського райвідділу міліції. Весілля планували відгуляти 15 червня 2013 року. Та 7 травня минулого року Марина загинула у ДТП...

Останній день свого життя Марина провела з батьками. Ближче до вечора зателефонував наречений. Він попросив Марину, щоб не чекати на автобус, забрати його з роботи. Близько 17 год. 50 хв. Марина сіла за кермо своєї “Ниви Шевроле” та виїхала на трасу. Мати дивилася услід, не знаючи, що бачить доньку востаннє...

Близько 19-ї години у Турківський райвідділ міліції зателефонував житель району, який повідомив: щойно на трасі, неподалік села Яворова, перекинулася “Нива Шевроле”, а водій машини загинула. Страшну звістку повідомили і батькам Марини...

Розслідування кримінального провадження, початого за фактом смертельної ДТП, доручили слідчим Турківського райвідділу міліції. 25 вересня 2013 року слідчий міліції виніс постанову про закриття кримінального провадження. У постанові слідчий зазначив: “Водій Герман Марина Іванівна не вибрала безпечної швидкості, не впоралася з керуванням автомобіля, виїхала на ліве узбіччя, де на схилі перекинулася. Під час ДТП Герман М. І. отримала тілесні ушкодження, від яких на місці пригоди померла”.

У постанові також зазначалося, що під час судово-токсикологічного дослідження в крові загиблої виявили етиловий алкоголь — 1,35 проміле. “Вказана концентрація етилового алкоголю, — вказав експерт, — при житті відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння”.

Халатність чи «відмазування»?

Висновкам слідства батьки Марини не повірили. Для сумнівів були вагомі підстави. Найбільше батьків вразили висновки експерта. Адже перед тим, як сісти за кермо автомобіля, Марина постійно була поруч з батьками і жодного алкогольного напою не вживала. Сумніви посилилися, коли батьки ознайомилися з актом експертизи. У цьому документі, в розділі “зовнішнє дослідження”, експерт вказав, що загибла була одягнута в кофту світлого кольору та спідницю з цупкої полотняної тканини сірого кольору. Насправді Марина, сідаючи за кермо автомобіля, і це підтверджується протоколом огляду місця події, була одягнута у футболку в білу та чорну смужку та джинсові шорти синього кольору! Чи міг досвідчений експерт, знаючи, наскільки важливими для розслідування є його висновки, переплутати шорти зі спідницею та кольори одягу?

У день загибелі Марини, кажуть батьки, вони бачили, що до турківського моргу привезли ще один жіночий труп. Невідома їм загибла була одягнута саме в такий одяг, який описав експерт в акті щодо дослідження трупа Марини...

Сумніви щодо експертизи мало розвіяти повторне дослідження взірців крові. Та коли слідчі призначили повторну судово-токсикологічну експертизу, з’ясувалося, що зразки крові були знищені 15 жовтня 2013 року. Отож, зазначили експерти, “виконати постанову слідчого про призначення повторної судово-токсикологічної експертизи неможливо”. Коли батьки Марини поцікавилися, чому взірці крові були знищені з таким поспіхом, керівництво Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи відповіло: “Як виняток, трупний матеріал — кров, сеча та внутрішні органи, які надійшли для дослідження на наявність етилового спирту, підлягають знищенню через 30 днів після завершення дослідження”. Чому саме взірці крові Марини стали “винятком”, батьки так і не зрозуміли.

За висновками слідчих, ДТП, під час якої загинула Марина, сталася близько 19-ї години. У цей час, зазначають слідчі, перестав працювати пошкоджений в аварії мобільний телефон загиблої. Проте мати дівчини добре пам’ятає, що донька на її очах виїхала з села на трасу близько 18-ї години. До місця, де перекинулася машина, залишалося проїхати близько трьох кілометрів. Щоб їх подолати, знадобилися б лічені хвилини. Слідство не взяло до уваги й показань одного з селян, який свідчив, що побачив на трасі перекинуту машину Марини близько 18-ї години.

Питання, які виникають під час ознайомлення з висновками слідства, можна пояснити халатністю правоохоронців, які проводили розслідування. Та батько Марини Іван Дмитрович Герман переконаний, що слідство намагалося приховати винного. “Марину, — вважає Іван Дмитрович, — свідомо підрізав на трасі інший автомобіль. Через що донька мусила виїхати на узбіччя, де перекинулася”. Пан Іван навіть припускає, хто саме підрізав Марину на трасі. Це, каже він, відома в районі людина, яку намагаються “відмазати” правоохоронці.

Батьківські підозри — лише підоз­ри. Щоб їх спростувати, варто лише, на чому й наполягає Іван Герман, зробити роздруківку дзвінків мобільного телефону Марини. Така роздруківка допомогла б встановити справжній час, коли сталася трагедія. Та слідство чомусь вперто відмовляється звертатися до мобільного оператора за такою роздруківкою...

Розуміючи, що є чимало підстав для сумнівів в об’єктивності слідства, прокуратура Турківського району скасувала постанову міліції про закриття кримінального провадження і змусила слідчих Турківського райвідділу міліції поновити розслідування обставин ДТП. На папері слідство триває по сьогодні. Реально жодних вказівок прокуратури, які б мали дати відповіді на запитання, які виникли у батьків загиблої, право­охоронці не виконали. Мине час, і справу закриють удруге?