Ой, кум до куми залицявся...

Хрещення — важливе таїнство у житті кожної людини. До вибору кумів, які будуть хресними батьками дитини, треба ставитися уже серйозно, бо на них покладається велика відповідальність бути духовними наставниками для своїх похресників. Коли треба хрестити немовля, кого можна вибирати за хресних, а кого, навпаки, не варто запрошувати, журналіст “ВЗ” попросила розповісти отця-диякона Романа Соколенка (на фото) із прес-служби Львівської архієпархії УГКЦ.

—Згідно з Конституцією Східних католицьких церков, яку ми називає­мо “Кодексом канонів Східних церков”, йдеться, що “для того, аби хтось виконував завдання хресного батька чи матері, вимагається, щоб ця людина прийняла три Святі Тайни: Хрещення, Миропомазання і Євхаристію, — каже отець Роман. — Хресні мають бути практикуючими християнами, тобто ходити до церкви, приймати Святі Тайни, а якщо одружені, то жити у християнському шлюбі. І, що найголовніше, мають свідомо поставитися до того, що їм надано велику честь не лише тримати до хресту немовля, а й по життю вести цю дитинку. Не просто відкупитися раз на рік подарунком на день народження чи шоколадкою на іменини, а брати активну участь у вихованні свого похресника. Не лише для того, щоб сфотографуватися з крихіткою у церкві, а стати прикладом християнського виховання і християнського життя для похресника.

— Батьки вибирають неод­ружених кумів, а ті закохую­ться одне в одного і пізніше хочуть одружитися. Можуть це зробити?

— Ставши хресними батьками, вони об’єднані духовним зв’язком. Церква не забороняє закоханим кумам об’єднатися у шлюбний зв’зок.

— Кажуть, незаміжній дів­чині не варто хрестити першою дівчинку. Краще — хлопчика.

— Я би це назвав забобоном. Жоден священик на такі речі не звертатиме уваги. Якщо незаміжня жінка — добрий приклад для дитинки, може тримати дівчинку до хресту.

— Хресна мама може вийти заміж за свого похресника?

— Ні. Якщо хлопець до віку, скажімо, 25-30 років не був охрещеним, і йому за хресну стала його добра подруга, вони не можуть стати перед Церквою чоловіком і дружиною. Бо кохана для нього — хресна мама, між ними існує духовний зв’язок. Іншими словами, вона — його мама, а він — її син, незважаючи, що вони — ровесники чи між ними різниця у два-три роки.

— Вдова чи вдівець можуть бути хресними?

— Заборон нема жодних. Людина, яка втратила “половинку”, не винна у цьому. Ця особа повинна провадити правильне християнське життя і дотримуватися своїх обов’язків у майбутньому перед похресником.

— Чи є обмеження стосовно кількості похресників?

— Потрібно зважати на можливості і на відповідальність. Можна мати і п’ять, і десять похресників. Але якщо людина дає згоду стати хресним, мусить чітко розуміти, що це не одноразова подія. Кожен новий похресник — це ще одна дитина у сім’ї хресного батька чи матері. Можливо, іноді краще мати одного похресника й ідеально виконувати свої обов’язки, а можна мати багато, і навіть не пам’ятати, як звати кожного з них.

— Жінка хрестила у подруги сина, і на той час власних дітей не мала. Через два роки вийшла заміж і народила доньку. Діти разом росли, спочатку були друзями, потім покохали одне одного. Чи може похресник одружитися з рідною донькою цієї жінки?

— Нема жодної перешкоди. Хресна мама хлопця стане доброю тещею для хлопця.

— Скільки хресних може мати одна дитина?

— У деяких регіонах модно запрошувати по три пари хресних, знаю випадки, коли було і 12 пар. Хоча, як на мене, достатньо однієї пари, бо саме вони тримають дитину до хресту. Це, як на весілля наречені обирають собі свідків: може бути одна дружка і один дружба, а може бути їх і кілька. Але підпис свій ставлять тільки перші особи. Так і стосовно хрестин. У Книзі реєстрації хрещення свій підпис ставлять одна хресна і один хресний. Усі решта можуть бути. Церква допускає, бо у дитини буде ще більше опікунів, окрім рідних батьків.

— Чи може подружжя стати хресними батьками?

— Якщо вони перебувають у церковному шлюбі, можуть бути хресними.

— Розлучених можна запрошувати за хресних?

— Не варто брати розлучених і тих, хто живе поза церковним шлюбом. Бо такі особи не можуть стати добрим прикладом для дитини. Коли до нас приходять і просять похрестити дитину, перше, що ми запитуємо, чи живуть хресні у шлюбі і чи не розлучені.

— Був випадок, коли в одному селі священик греко-католицької конфесії відмовився хрестити дитину, бо хресний чесно зізнався, що він — вірний Православної церкви Московського патріархату. Чи мав пан отець таке право?

— Важливо, щоб хресні були християнами, визнавали 7 Тайн, єдиного Бога у трьох особах. А до якої конфесії належать — не має особливого значення. Перед самим обрядом батькам треба розповісти священнослужителю, кого вони беруть за хресних своїй дитині. У даному випадку священик хотів, щоб батьки були однієї конфесії, дбаючи як душпастир про духовне добро дитини. Церква ж зобов’язує, щоб хоча б один із хресних батьків належав до тієї конфесії, що й похресник.

— Кажуть, вагітна жінка не може тримати дитину до хресту.

— Зараз таких заборон нема. Вагітні жінки ходять у храм мало не до самих пологів — головне, щоб не було важко. І відразу після пологів приходять на Службу. Хоча колись породілля мала право прийти у храм через 40 днів після пологів. Для вагітної жінки хрестити дитину — дуже добре. Вона готується стати сама матір’ю, добре, що погодилася спочатку стати хресною, для неї — це важливий етап приготування.

— Жінка, у якої на день хрестин випадають місячні, не може тримати дитину до хресту?

— Зараз до цього ставляться по-іншому. Це колись казали, що “нечиста” жінка не може переступати поріг церкви.

— Коли найкраще хрестити дитину? Коли минув місяць від народження, чи більше?

— Бажано, щоб хрещення відбулося якнайшвидше. Трапляються випадки, коли немовля треба охрестити наступного дня після народження. Якщо дитинка здорова, то через два тижні — коли мама і немовля трохи зміцніють.