З сиротинця — до родинного вогника

У Львові відкрили другий дитячий будинок сімейного типу. Педагог-катехіт Катерина Долгова відважилася взяти на себе важливу місію — самотужки виховати п`ятьох підлітків, яких доля обділила сімейним теплом.

На думку міського голови Львова Андрія Садового, яким би добрим не був інтернат, він ніколи не замінить дитині життя у сім`ї, де вона отримує необхідний для дорослого життя досвід.

“Зважаючи на це, ми поставили перед собою задачу — знаходити родини для всіх діток, які залишилися без батьківського піклування. Саме так чинили у нашому місті 100 років тому, тож варто запозичити досвід пращурів” — сказав мер на відкритті нового дитячого будинку сімейного типу, розташованому на вул. Тракт Глинянський. Підгрунтям для цього рішення став протокол міжвідомчої комісії з підтримки сімейних форм опіки.

Мамою-вихователькою стала колишня монахиня — Катерина Долгова з Тернополя. До цього часу жінка працювала у місцевому інтернаті. У новий дім вона привезла трьох своїх підопічних з колишнього місця роботи — 17-річного Михайла та його рідних брата і сестру — 15-річного Степана й 16-річну Андріану. Під опіку пані Катерини передали також братика та сестричку з іншої сім`ї — 15-річну Марту та 11-річного Євгенка. Найближчим часом велику родину мають поповнити ще п`ятеро діток.

Створення цього гніздечка для сиріт обійшлося бюджету Львова у 2 млн. грн. 1,8 млн. витратили на двоповерховий особняк з шести кімнат і кухні, загальною площею 107,8 кв.м. Тут є також підвал з гаражем та прибудинкова територія, що становить 534,6 кв.м. Ще 200 тис. грн. — на його облаштування. Діти, які оселилися у затишних кімнатах по двоє, з задоволенням демонструють гостям свої нові помешкання. Кажуть, умови їх сподобалися, між собою встигли потоваришувати. На першому поверсі — велика простора зала. Незабаром у домі планують розташувати спортзал з тренажерами. Компанію новоспеченій родині склав рудий персидський кіт Алон.

На відкритті був присутній ректор УКУ Богдан Прах. Він зазначив, що пані Катерина — випускниця їхнього навчального закладу. Сім`єю опікуватиметься згромадження отців селезіян: вони пообіцяли бути частими гостями у будинку, оскільки на першому місці має стояти духовне виховання дітей. Зважаючи на це, відкриття розпочалося з молебня та освячення помешкання.

Михайло та Андріана здобувають освіту у Тернопільському училищі. Хлопець приїжджатиме у новий будинок на вихідні та канікули, Андріану мама планує перевести до Львова.

Троє молодших дітей навчатимуться у СШ№ 70 — неподалік від дому. Пані Катерина розповіла, що досвід виховання прийомних дітей перейняла у батьків, адже разом із нею зростала сестричка, яку мама з татом взяли на виховання. Ставши дорослою, дівчина прийняла монаший постриг, але потім вирішила присвятити життя вихованню сиріт. Вважає, у цьому її покликання.

Діти охоче допомагають новій мамі у побуті, мають свої захоплення. Марта займається вільною боротьбою. У своїй кімнаті розмістила нагороди, мріє стати олімпійською чемпіонкою.

До цього часу у Львові був один дитячий будинок сімейного типу — на Сихові. Там виховують 10 дітей, 8 з яких — сироти та позбавлені батьківського піклування. Ще один хлопчик — усиновлений, дочка — рідна.

Директор департаменту гуманітарної політики ЛМР Олег Березюк та начальник відділу у справах дітей ЛМР Ростислав Тимків зазначають, що у дитячі будинки сімейного типу переважно влаштовують рідних братів та сестер. Основна мета — поєднати малих, щоб разом зростали до повноліття, а якщо навчатимуться у вищих чи професійно-технічних закладах — до 23 років. У кожному такому родинному гніздечку може одночасно проживати 10 дітей та двоє батьків-вихователів.

Фоторепортаж події дивіться тут http://www.wz.lviv.ua/photo/863