Зі словами граються – інтелектом пишаються!

Ефективні ліки від безсоння, сезонної нудьги і старечого слабоумства. Коштують копійки. Побічної дії не виявляють. Придбати їх можна без рецепта! Вгадали, що це? Кросворди недарма називають головоломками. Щоб заповнити порожні клітинки зашифрованими словами, треба добряче напружити мозок. Лікарі-фізіологи попереджають: якщо “до рук не брати важкого, а до голови — дурного”, м’язи атрофуються, а сіра речовина — всохне. Тому ввечері краще вийти на пробіжку у парк, а потім — засісти за розгадування кросворда, а не “приліпитися” до телевізора на кілька годин.

Хто першим вигадав кросворд, сказати важко. Італійці стверджують, що це зробили їхні предки — давні римляни. Археологи знайшли два витвори інтелектуального мистецтва, які віддалено нагадують сучасну класичну головоломку. Перший датується IV ст.

н. е., другий — 79 р. н. е.

Представники інших народів навперебій доводять: авторство “гри у слова” належить їм. На думку британців, з першим кросвордом світ познайомився у ХІХ столітті на сторінках авторитетного столичного видання Times. Американці заперечують: першу головоломку склав працівник газети New York World Артур Вінн (правда, він був британцем, який емігрував у США, але це вже не так важливо). Чоловік безуспішно займався журналістикою. А зробив кар’єру як куратор сторінки кросвордів. Офіційно саме його визнали винахідником популярної головоломки.

Громадяни ПАР обурюються: американці вкрали у них перемогу! Вважають, що перший кросворд створив Віктор Орвілл. Чоловік сидів у в’язниці, де відбував покарання за те, що став винуватцем ДТП. Підлога у його камері була встелена плитами. Віктор почав подумки вписувати у них літери. Забавку назвав “туди-сюди по квадратах”. І хоча весь світ приписує оригінальну ідею американцеві з британським корінням, південноафриканці переконані: головоломку вигадав їхній співвітчизник. На знак вдячності прикрасили чорно-білими квадратами могильну плиту, під якою спочиває їхній талановитий земляк...

З допомогою кросвордів можна не лише “вбити” час у дорозі, а й подолати безсоння. Це — краще, ніж чіплятися до пасажирів з дурними запитаннями чи рахувати цілу ніч овечок. Розгадування кросвордів стимулює розумову діяльність, зміцнює пам’ять, знижує ризик розвитку хвороби Альцгеймера (доведений наукою факт). А якщо розв’язувати кросворди по ночах, є шанс заснути без снодійного. Монотонна, але приємна робота для мозку, “заколисує”...

У людей, які часто розв’язують кросворди, пам’ять стає більш гнучкою (ви вже не будете забувати, куди поклали ключі і чи вимкнули праску), збільшується словниковий запас. Таких називають “ходячими енциклопедіями”.

“Якщо не даєте своєму мозку лінуватися, то він допомагає імунітету — підвищується опірність до різних захворювань, — каже укладач кросвордів Вадим Балазанов. — Саме такого висновку дійшла група вчених з Великої Британії, які тривалий час моніторили стан здоров’я членів клубу, що проводили вечори за грою у бридж. Науковці встановили: активна і регулярна мозкова діяльність примушує внутрішні резерви організму людини активно вмикатися у “суспільне життя”. Простіше кажучи, підвищується імунітет — організму легше чинити спротив різним зовнішнім диверсантам у вигляді мікробів-вірусів. Німецькі вчені дійшли того ж висновку, що й британці, але вже на прикладі регулярного розгадування кросвордів. Спостерігали за 2000 людей похилого віку, які перебували у геріатричних пансіонатах. От що з’ясували дослідники: люди, які систематично розв’язують кросворди, довше зберігають ясність розуму. Крім того, мають всі шанси прожити довше за тих, хто не перевантажує себе розумовою діяльністю. Ризик померти у молодому віці у них знижується на 70%”.

А ви знали, що...

— Кросворд, який ще нікому не вдалося розгадати, склав американець Роберт Сілгенбауер. Складається з 3185 слів по горизонталі та 3149 по вертикалі.

— Автором найдовшого кросворда став бельгієць Роже Боукарт. Довжина головоломки — 31 м, ширина — 53 см. У 50 400 словах зашифровані прізвища понад 12 тис. кіноакторів і 2 тис. спортсменів. Додаток до кросворда зайняв 2734 сторінки.

— Найвідомішими прихильниками кросвордів були Андре Моруа (з їх допомогою письменник позбувався нав’язливих важких думок), Вінстон Черчілль, Вів’єн Лі, Анні Жирардо (знаменита акторка на дозвіллі не лише розгадувала кросворди, а й складала їх). Саме захоплення кросвордами визначило долю Юрія Нікуліна: ламаючи голову над черговим питанням, помітив на газетній сторінці оголошення про набір у клоунаду Московського цирку.

— Найдовше кросворд роз­в’я­зували... 34 роки. У травні 1966 року до редакції лондонської газети Times надійшов лист від жінки з острова Фіджі з відповідями на кросворд, опуб­лікований у номері газети... від 4 квітня 1932 року.