Передплата 2024 «Добра кухня»

Життя Сашка висить на волоску...

Малюк зазнає щонайменше 15 епілептичних нападів на день

Cашкові Галянту з міста Червонограда Львівської області незабаром виповниться 1,5 року. Поки його однолітки бігають майданчиком та бавляться іграшками, малюк лежить у візочку та дивиться в нікуди. Єдине його досягнення — це усмішка. Хлопчик щиро усміхається, сподіваючись, що колись його страждання закінчаться і він також отримає шанс на щасливе дитинство...

«Сыночек, любимый, все в жизни — непросто... За что? Почему? Немые вопросы. Наверное, надо все это пройти, чтоб жизнь полюбить и дальше идти!». Такий статус у соціальній мережі “ВКонтакте” у молодої мами, яка виховує Сашка самотужки. Аліні — 24 роки. Відколи народила свого первістка, життя перетворилося на суцільні поїздки до медиків, лікарняні палати, погодинний прийом медикаментів...

А здавалося б, усе починалося саме так, як мріє кожна дівчина. Аліна вийшла заміж, завагітніла, з нетерпінням чекала народження дитини. Перебіг вагітності — нормальний, лікарі, які спостерігали за майбутньою мамою, жодних застережень не мали.

Оскільки у дитинстві Аліна мала проблеми з нирками, вирішила народжувати у Львові — під наглядом спеціалістів. Зробивши УЗД, медики забили на сполох, оскільки виявили, що пуповина — надто тонка, відбулося передчасне старінння плаценти. Жінку негайно скерували в операційну: кесарів розтин зробили завчасно — на 38 тижні вагітності. Сашко з’явився на світ з нормальною вагою, тож перші три дні його життя були найщасливішими для молодих батьків — гадали, з дитиною все добре. Лише коли хлопчика перевели з дитячої палати до мами, Аліна зрозуміла: з її сином щось негаразд. Спочатку був надто млявим, потім — впав у кому. Малюка перевели до реанімаційного відділення, де він провів п’ять діб, потім ще п’ять тижнів лежав у відділенні новонароджених дитячої лікарні. Весь цей час, згадує Аліна, немовляті кололи препарати для стимуляції мозкової діяльності. Молода мати довіряла медикам: вже згодом дізналася, що такі ліки були протипоказані її синові. Коли Сашка виписали додому, порадили продовжувати курс препаратів та робити масажі: це скалічило дитину ще більше.

Недаремно у народі кажуть, що одної біди не буває. У цей важкий час Аліна розійшлася з чоловіком, тож відповідальність за хвору дитину лягла на її тендітні плечі. У молодої мами не було часу давати волю сльозам, оскільки стан Сашка дедалі погіршувався. Жінка зауважила, що у сина — часті судоми, він не звертає уваги на іграшки та рідних людей. Лікар заспокоювала: мовляв, це лише здригання, нічого страшного не відбувається... Коли дитині минуло п’ять місяців, Аліна вирішила взяти ініціативу у свої руки. Якщо раніше хлопчик хоч трохи прогресував у розвитку, то тепер — зупинився остаточно. Щодня у нього ставалося щонайменше

15 судомних нападів. Кожні три місяці мати з дитиною лягала до лікарні у Львові, потім провела місяць у Київському “Охматдиті”. Дитина приймала величезну кількість ліків. Їй ставили різні діагнози. Наразі лікарі зійшлися на думці, що у Сашка — мультифокальна епілепсія та ДЦП, груба затримка психічного і стато-кінетичного розвитку. Найімовірніше, біду спричинила глибока внутріутробна гіпоксія, яка могла виникнути через застуду або грип, які Аліна перенесла під час вагітності. Дитина й надалі страждає від щоденних нападів, через які не може розвиватися. Малюк так і не навчився сидіти, не бавиться іграшками, не цікавиться зовнішнім світом. Сашко навіть не впізнає свою маму! Оскільки не має жувального рефлексу, досі їсть лише з пляшечки. Аліна щаслива, що синок хоч вміє усміхатися. Такі емоції викликають мамині слова любові та компліменти. Хлопчику також подобається, коли йому читають дитячі віршики.

Усвідомивши, що лікування в Україні — безрезультатне, Аліна почала шукати альтернативу за кордоном. Сконтактувалася з жінками, які мають подібну біду. Однак порятунок дитини за межами батьківщини — дороге задоволення, яке самотній мамі не по кишені. Аліна зараз у декретній відпустці (до народження сина працювала на фабриці), живе з матір’ю. Щоб допомогти дочці та хворому онуку, літня жінка постійно змушена їздити на заробітки. Рідний батько не відмовився від Сашка, але постійної роботи не має, перебивається підробітками, тож не завжди може допомогти матеріально...

Один флакон ліків, якого вистачає на місяць, коштує близько 1100 грн. Назбиравши 10 тис. грн., Аліна возила сина до Московської приватної клініки, однак прогресу так і немає. Розчарувавшись у традиційній медицині, їздила з малюком до гомеопатів та священиків, але це також не допомогло.

Завдання медиків — позбавити Сашка судом, а потім його чекає тривала реабілітація. Поставити дитя на ноги можливо лише до трьох років, тож часу у хлопчика — небагато. Якщо не вкластися у цей термін, інвалідність — найкраще, що йому загрожує. При цьому важкому захворюванні мозок може поступово відмирати. Поки що у малюка є шанс на успішне лікування у Чехіїі або Іспанії, але на одні лише обстеження та ліки необхідно 20 тис. євро. Коли самотня мама дивиться на своє безпорадне дитя та усвідомлює, що не може допомогти через фінансову скруту — у неї опускаються руки. Тож звертається разом із сином до всіх небайдужих людей: навіть ваші декілька гривень подарують малюкові надію на повноцінне життя.

Номер картки ПриватБанку:

5168 7572 0878 2799.

Номер рахунку ПриватБанку:

29244825509100.

На ім’я: Галянт Аліна Вікторівна МФО: 305299.

Тел. мами: 0969531739,

0934071204.

Код ЄДРПОУ: 14360570

Найменування платежу: Благодійний внесок на лікування.

Галянт Аліна Вікторівна

ІПН: 3280204082.

це корисно — запам’ятайте!